Однією з головних передумов залучення інвестицій в країну є вільний рух капіталу. Наразі українське (насамперед, валютне) законодавство має імперативний характер, що тягне за собою надмірну зарегульованість відносин, пов’язаних з рухом капіталу. На додаток до застарілого законодавства, така ситуація була зумовлена складною економічною ситуацією, яка склалася у 2014-2015 рр., коли Національний банк України прийняв так звані «тимчасові обмеження». Ці обмеження стосувалися, серед іншого, можливості дострокового погашення кредитів і позик, наданих нерезидентами, виведення інвестицій за кордон та виплати дивідендів іноземним інвесторам. Такі обмеження викликали обурення з боку інвесторів та спричинили для них багато труднощів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, незважаючи на гарантії, надані Законом України «Про режим іноземного інвестування», інвестори були позбавлені можливості отримувати дивіденди за кордоном та повертати інвестиції, здійснені в Україну. Такі інвестиції та прибутки від здійснення інвестиційної діяльності могли бути перераховані в національній валюті України на інвестиційний рахунок інвестора, відкритий в українському банку. Однак це не могло врятувати інвесторів від курсових ризиків, пов’язаних з нестабільністю (на той час) грошової одиниці України. Звичайно, все це не найкращим чином впливало на інвестиційний клімат України.
Зважаючи на поступову стабілізацію економічної ситуації, у регулятора з’явилася можливість вводити деякі послаблення валютного регулювання. Спочатку було дозволено перераховувати за кордон дивіденди, накопичені за попередні періоди, а потім повертати за кордон інвестиції. Також було запроваджено низку винятків щодо дострокового погашення кредитів та позик, отриманих від нерезидентів. Звісно, такі послаблення з боку регулятора не могли не викликати позитивну реакцію інвесторів.
Водночас варто зазначити, що навіть враховуючи такі зміни, відносини, пов’язані з рухом капіталу, є достатньо зарегульованими. Зокрема, щоб здійснити виплату дивідендів чи повернути інвестицію за кордон, інвестор має надати банку, в якому він обслуговується, пакет документів на підтвердження того, що інвестиція дійсно була зроблена. Враховуючи зазначене, здійснюючи інвестиції в Україну, інвестор повинен заздалегідь подбати про можливість її подальшого виведення та піклуватися про збір і зберігання всіх необхідних документів. Певним чином це також впливає на структурування транзакцій із заведення інвестицій в Україну, де інвестори не можуть повною мірою почувати себе вільними у виборі тієї чи іншої найбільш придатної схеми.
Нові можливості при здійсненні валютних операцій
Вищезазначені проблеми спричинені, зокрема, застарілим валютними законодавством, яке діє, починаючи з 90-х років, де головним нормативно-правовим актом є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93. Про необхідність не просто внесення змін, а про повну зміну принципів регулювання, закладених у застаріле та імперативне валютне законодавство, вже давно говорять фахівці та представники НБУ.
Нещодавно НБУ розробив революційний проект Закону «Про валюту», покликаний по-новому регулювати відносини, пов’язані зі здійсненням валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. Одним із принципів, на яких ґрунтуватиметься валютне регулювання, є свобода здійснення валютних операцій. На нашу думку, це неабиякий крок у формуванні позитивного інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості України загалом.
Нагадаємо, що наразі в українському валютному законодавстві діє принцип – дозволено все, що прямо передбачено законодавством. Натомість проект закону містить норму, відповідно до якої валютні операції здійснюються без обмежень, крім випадків запровадження НБУ відповідно до Закону заходів захисту. Іншими словами, відповідно до цього принципу, можна буде робити все, що не заборонено законом.
Однак слід зазначити, що в НБУ все ж таки залишаються повноваження щодо введення так званих «заходів захисту», таких як обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту продукції та транспортних послуг, встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних з рухом фінансового капіталу, запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій, резервування коштів за валютними операціями, а також інші заходи, що випливають зі ст. 71 Закону України «Про Національний банк України».
Враховуючи досить ліберальний та ринковий підхід, який зараз використовує НБУ у своїй політиці, сподіваємося, що такий вектор збережеться після прийняття нового закону, а також що НБУ не зловживатиме правами, наданими йому щодо застосування заходів захисту.
На нашу думку, новий закон, який змінює підходи в регулюванні валютних операцій, сприятиме формуванню позитивного інвестиційного клімату в Україні. Проте проект був поданий до Верховної Ради тільки 17.03.2018 р. та ще має пройти довгу процедуру розгляду, погодження і прийняття. Не виключено, що у процесі такої процедури будуть внесені зміни, які стосуватимуться свободи здійснення валютних операцій. Однак все ж таки сподіваємося на послідовний та виважений підхід законодавця, завдяки чому іноземні інвестори зможуть почуватися більш впевнено та будуть більш охоче здійснювати інвестиції в економіку України.