Міністерством фінансів України нещодавно було оприлюднено проект Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні», основним і найбільш обговорюваним положенням якого є затвердження Податкового кодексу України у новій редакції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При цьому низка положень нової редакції Податкового кодексу, як і сама процедура його можливого прийняття, є досить неоднозначними.
У перехідних положеннях до Закону передбачається, що у разі прийняття більшість його норм (утому числі й нова редакція Податкового кодексу України) набирають чинності з 1.01.2016 р. При цьому слід зазначити, що коментований проект, станом на 3.12.2015 р. ще не зареєстрований у парламенті. При цьому Мінфіном наголошується на необхідності пришвидшення його прийняття. Таким чином повторюється ситуація торішньої давнини, коли Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», зареєстрований у Верховній Раді 22.12.2014 р. та на наступний день включений до порядку денного, було прийнято вже 28.12.2014, а набрав чинності цей закон 1.01.2015 р.
Таким чином, вже вкотре буде порушено принцип стабільності податкового законодавства, закріплений у п. 4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за 6місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки бюджетний період в Україні, відповідно до Бюджетного кодексу України, починається 1 січня кожного року, очевидно, що про дотримання принципу стабільності, у разі не просто зміни елементів податків та зборів, а прийняття нової редакції Податкового кодексу, мова не йде. Так само вкотре порушується принцип правової визначеності, оскільки платники податків в Україні за таких умов не можуть належно прогнозувати здійснення своєї господарської діяльності та щороку вимушені пристосовуватися до законодавчих нововведень у сфері оподаткування.
Нововведенням Податкового кодексу України буде запровадження спеціального органу для розгляду скарг платників податків про оскарження рішення контролюючого органу щодо визначення суми грошового зобов'язання або зменшення суми бюджетного відшкодування, якщо сума такого грошового зобов'язання або бюджетного відшкодування без урахування пені та штрафних санкцій у 1000 чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У ст.58 передбачено, що таким органом стане апеляційна рада з питань розгляду скарг платників податку, як постійно діючий допоміжний орган при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до якої входитимуть 3 особи.
Варто зазначити, що, загалом, введення такого порядку вирішення спорів є позитивним. Створення відносно автономного органу для вирішення податкових спорів має стати гарантією платників податків для дотримання їхніх прав.
Щодо інших положень проекту закону, підготовленого Мінфіном, то в п.10 Перехідних положень передбачається мораторій протягом 2-хроків після набрання чинності, зокрема на збільшення переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів, їхніх платників, розміру ставок, прав контролюючих органів, переліку, підстав та строків проведення перевірок платників податків, розміру штрафів та пені; скорочення граничних строків подачі податкових декларацій та сплати податків і зборів; запровадження нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства тощо.
Проте, на жаль, зазначена норма в умовах сучасної правової дійсності ризикує лишитися лише декларацією, оскільки у ст.4 передбачений принцип стабільності податкового законодавства.
Нагадаємо, що минулого тижня, 30.11.2015 р., Міністерство фінансів опублікувало проект Закону «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні». Проектом пропонують викласти у новій редакцій Податковий кодекс. Зокрема, в рамках податкової реформи Мінфін пропонує встановити єдину ставку на ключові податки – податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, єдиний соціальний внесок – на рівні 20%, а потім встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу.