20 березня 2018, 16:31

Світ крізь призму криптовалюти

Опубліковано в №11 (613)

Новою ерою історії людства стало запровадження технології блокчейн та криптовалюти (зокрема, біткоїн). Нову еру слід відраховувати починаючи з 31.10.2008 р., адже саме тоді було опубліковану статтю «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System» Сатоші Накамото, особистість якого станом на сьогодні не встановлено.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як вбачається з назви зазначеної статті, біткоїн був задуманий як електронні гроші, які покликані допомогти електронній комерції та покупцям уникнути шахрайських дій однією зі сторін. Поступово були створенні нові криптовалюти зі своїми особливостями (смарт-контрактами, низькою комісією, підвищеною швидкістю транзакцій) – Ethereum, NEM, Ripple та інші.

За останню декаду біткоїн отримав значну популярність серед населення нашої країни та за кордоном. Багато осіб почали сплачувати криптовалютою за отримані послуги, товари та майно. Зокрема, в нашій державі вже були зафіксовані операції з купівлі-продажу рухомого й нерухомого майна, товарів та оплати послуг. Однак виникла законодавча невизначеність, що саме є криптовалюта (яким активом і «з чим його їсти»).

В деяких країнах світу криптовалюту вже було легалізовано та надано їй певний правовий статус (наскільки це можливо сьогодні). Серед цих країн, зокрема, Японія, Німеччина, Франція та Фінляндія.

Слід зауважити, що Сполучені Штати Америки, можливо, також варто було б віднести до вищенаведеного переліку країн, однак за наслідками засідання Сенату США щодо криптовалют, яке відбулося 06.02.2018 р., неможливо точно описати, чим саме є біткоїн, оскільки до цього засідання біткоїн вважався товаром, а на засіданні голова Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) Крістофер Джанкарло зауважив, що біткоїн є активом, який «дуже схожий на товар». Тому поки що важко говорити про повноцінний правовий статус біткоїн та криптовалюти в цій державі.

Доречно згадати про Декрет №8 «Про розвиток цифрової економіки» Республіки Білорусь, в якому були описані головні аспекти для врегулювання криптовалюти: визначено поняття блокчейн, операції з криптовалютою, регулятор та оподаткування. Проте не було надано обґрунтованого визначення, чим є криптовалюта та що розуміється під цим поняттям.

Поряд з вищезазначеним, можемо говорити, що 2018 р. подарував світу першу національну криптовалюту «El Petro», яка була створена у Венесуелі та підкріплена нафтою й іншими природними ресурсами країни. Вказана криптовалюта розповсюджується шляхом проведення Initial Coin Offering (ICO). Варто зазначити, що в перший же день передпродажу (Pre-Sale) було зібрано понад 700 млн доларів США.

Для реалізації політики та регуляції національної криптовалюти Венесуели було створено державний орган – Головне управління по криптовалюті, а також створено реєстр майнерів, який покликаний захистити їхні права.

Однак легальність криптовалюти «El Petro» видається сумнівною, оскільки вона була «примусово» створена за ініціативою Президента Венесуели, який пішов проти негативного рішення парламенту щодо емісії вказаної криптовалюти.

Що стосується України, то з 2014 р. погляди державних органів влади змінилися з негативних (певний час біткоїн визнавався сурогатом) до нейтральних. Проте зміна настроїв та поглядів не полегшила відносини з криптовалютою. Поки що не надано легального статусу цьому активу.

Водночас вектор нормативного врегулювання криптовалюти та відносин з нею вже був окреслений. Принаймні про це свідчать кілька законопроектів, поданих на розгляд Верховній Раді України, які спрямовані на врегулювання відносин з криптовалютою:

  • Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні №7183 від 06.10.2017 р.
  • Проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні №7183-1 від 10.10.2017 р.

У вказаних законопроектах надаються нормативні визначення криптовалюти, майнінгу, встановлюється регулятор, а також охоплюються криптовалютні біржі, що є головними аспектами для врегулювання відносин з криптовалютою та захисту прав власників криптовалюти.

Також Національний банк України розпочав діалог з державними органами влади для створення єдиної позиції щодо криптовалют та надання їй статусу, що свідчить про рух у напрямку регуляції.

Слід зауважити, що криптовалюту неможливо врегулювати повністю, оскільки неможливо врегулювати те, що є децентралізованим. До того ж більшість криптовалют створені на принципі анонімності, тобто ніхто не може ідентифікувати особу-власника гаманця з криптовалютою, поки він сам не оголосить, що він є власником цього гаманця. Таким чином, немає потреби у врегулюванні криптовалюти повністю, а лише частини, де криптовалюта «зустрічається» з фіатними валютами.

Окрім того, варто вказати на необхідність роз’яснень або внесення змін до Державного класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД-2010) щодо віднесення послуг з криптовалютою та майнінгу до певного виду економічної діяльності. Оскільки лише з великою «натяжкою» майнінг можна віднести до «надання послуг з пошуку інформації за винагороду або на основі контракту», а в операціях з криптовалютою взагалі відсутній схожий вид економічної діяльності. Це говорить про обов’язкову комплексність майбутнього законодавчого врегулювання.

Експертний висновок

Останнім часом у світі спостерігаються тенденції щодо популяризації криптовалют, а деякі країни світу вже висловили своє ставлення до них шляхом надання їм певного статусу. Існує ймовірність, що криптовалюта стане альтернативним варіантом для класичних фінансових інструментів.

Звичайно, Україну не оминули вищезазначені тенденції. В нашій державі вже були зафіксовані криптовалютні операції з рухомим та нерухомим майном, товарами й послугами, що стимулює нашого законодавця до врегулювання криптовалюти.

Наслідком бажання врегулювати операції з криптовалютою стало внесення законопроектів стосовно криптовалюти на розгляд Верховній Раді України. Однак необхідно розуміти, що врегулювання криптовалюти повинно бути комплексним та охоплювати не лише правові, але й організаційні питання, тобто включення криптовалют до відповідних видів діяльності або створення нових. При цьому законодавець не повинен намагатися врегулювати криптовалюту повністю, а лише відносини, де криптовалюта перетинається з фіатними валютами.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати