Популярні матеріали

11 вересня 2017, 11:43

Судова практика щодо зупинення реєстрації податкових накладних

Мирослава Нечай
Мирослава Нечай «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Вже другий місяць, згідно з положеннями п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), до платників ПДВ застосовується процедура зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Так, реєстрація податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється, якщо операційною системою, яка адмініструється на рівні ДФС України, буде виявлено відповідний ступінь ризику, критерії оцінки яких затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567 (далі – Наказ №567). Для відновлення реєстрації таких документів платникам ПДВ потрібно звертатися до спеціально створеної комісії ДФС України з письмовими поясненнями та пакетом документів, виключний перелік яких також затверджений Наказом №567. Якщо ж на підставі поданих платником ПДВ документів комісія ДФС України відмовить у реєстрації заблокованої податкової накладної/розрахунку коригування, то таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Водночас, якщо практика прийняття рішень комісією ДФС України та їх адміністративного оскарження вже почалася складатися, то судові рішення у цих категоріях справ лише нещодавно почали прийматися та опубліковуватися в Єдиному державному реєстрі судових справ.

Першим таким судовим рішенням щодо відновлення реєстрації податкової накладної є постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 р. у справі №817/1147/17, у якому суд скасував рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов’язав ДФС України зареєструвати таку податкову накладну.

Окрім того, що це рішення суду є першим з опублікованих, воно також цікаве тим, що в його мотивувальній частині зазначений висновок про невідповідність фактичних форм та змісту повідомлень про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування або відмови у відновленні їх реєстрації вимогам п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Так, суд зазначив, що контролюючим органом грубо порушуються норми пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки у квитанціях, якими платників ПДВ повідомляють про зупинення реєстрації ПН/РК, не зазначається конкретний критерій ризику. Такий недолік квитанцій, на думку суду, прямо впливає на можливість платника ПДВ надати копії необхідних документів, вичерпний перелік яких затверджуються щодо кожного такого критерію окремо.

Також судовий орган звернув увагу на те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, у таких квитанціях має бути вказаний виключний перелік документів, які потрібно подати платнику ПДВ до комісії ДФС. Однак у квитанціях платнику просто пропонується надати «копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567», що також є грубим порушення вимог ПК України.

Орім того, суд зазначив, що формулювання у вищезазначених квитанціях вимоги про надання «Таблиці даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу», необхідність подання якої закріплюється Наказом №567, є нечітким та незрозумілим, оскільки насправді у вищезазначеному п. 4 наказу Мінфіну №567 Таблиця даних платника не затверджуються, а містяться зовсім інші норми.

Також суд надав оцінки щодо якості рішень, якими комісія ДФС відмовляє платникам ПДВ у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Зокрема, у рішеннях не прописана чітка причина такої відмови, а саме не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

В результаті, суд зробив загальний висновок, що зазначене вище рішення не відповідає таким ознакам акту індивідуальної дії як чіткість і зрозумілість та підлягають скасуванню.

Зважаючи на висновки суду щодо якості оформлення рішень контролюючого органу, в аналогічних категоріях справ платникам ПДВ можна порекомендувати заявляти також клопотання про винесення окремої ухвали в порядку, передбаченому ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, контролюючий орган можна буде змусити не лише відновити реєстрацію заблокованої податкової накладної, але й зобов’язати виправити системні помилки (наприклад, щодо невідповідності форм квитанцій вимогам ПК України), що ускладнюють роботу платникам ПДВ.

Цікавим окреслене рішення є ще й тим, що відповідачем у цій справі була виключно ДФС України. Водночас Вінницький окружний адміністративний суд в аналогічній справі залучив другим співвідповідачем комісію ДФС України, рішення якої про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржується позивачем (ухвала від 10.08.2017 р. у справі №802/1181/17-а). На нашу думку, друга позиція є більш правильною, оскільки така комісія є колегіальним постійно діючим органом при ДФС України (п. 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №566), повноваження якої визначаються податковим законодавством України, а отже, вона наділена адміністративною процесуальною правосуб’єктністю.

Варто зазначити, що перші місяці роботи показали значні недоліки в роботі системи блокування податкових накладних/розрахунків, що вже потягнуло за собою велику кількість судових спорів між платниками ПДВ та податківцями, кількість яких прогнозовано буде зростати. Незважаючи на те, що описане вище судове рішення Рівненського окружного адміністративного суду поки не набрало чинності, воно детально та обґрунтовано виписане, а тому може бути взято платниками до уваги при поданні аналогічних позовів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати