12.07.2019 р. Верховний Суд прийняв остаточне рішення за результатами розгляду справи №2а‑0770/2388/12, яким визнав правомірним підхід щодо виокремлення зі складу операцій з міжнародного перевезення вантажів (що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ) операцій з транзитного перевезення через митну територію України (які звільнені від оподаткування ПДВ).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звертаємо увагу, що відповідно до абз. «а» пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів, багажу і вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом оподатковують за нульовою ставкою. Згідно з п. 197.8 ст. 197 ПК України, звільняються від сплати ПДВ операції з надання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також операції з надання послуг, пов'язаних з таким перевезенням (переміщенням).
Теоретично, оподаткування операцій за нульовою ставкою (ст. 195 ПК України) відрізняється від звільнення ПДВ (ст. 197 ПК України) тим, що під час здійснення операцій, перелічених у ст. 197 ПК України, у платника податків взагалі відсутній об'єкт (операція), з наявністю якого податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податків обов'язку зі сплати податку на додану вартість. Зазначені операції не оподатковуються виходячи з економічної сутності, оскільки вони не пов'язані зі створенням доданої вартості (наприклад, надання кредиту, виплата зарплати). На практиці суттєвою відмінністю між ними є те, що в першому випадку платник податків має право на податковий кредит, а в другому — ні.
Зважаючи на переваги та недоліки обох режимів оподаткування, а також на невизначеність податкового законодавства, існують численні спори щодо правомірності застосування платником вказаних режимів (зокрема, запропонована для розгляду справа). Відповідно до обставин справи, контролюючий орган встановив безпідставне віднесення до неоподатковуваних операцій сум за транспортними операціями з постачання послуг з перевезення (переміщення) вантажів транзитом через митну територію України (згідно з п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України).
На думку контролюючого органу, такі транспортні операції не підпадають під категорію транзитних та не звільняються від оподаткування, оскільки позивач здійснював операції з міжнародного перевезення вантажів, які мають оподатковуватися за нульовою ставкою, загалом по всьому маршруту перевезення вантажів, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза її межами.
Такі дії платника призвели до неправильного визначення частки використання сплаченого податку (ПДВ) за придбаними товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. В результаті, контролюючий орган зменшив відсоток неоподаткованих операцій в сукупному обсязі постачання оподатковуваних і неоподатковуваних (без врахування сум податку) та застосував штрафні санкції. Позицію контролюючого органу підтримали суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на попередню судову практику.
Верховний суд не підтримав позицію фіскалів та задовольнив касаційну скаргу платника податку з такою мотивацією: «Законодавчо не встановлені обмеження щодо здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом із застосуванням митного режиму «транзит» через митну територію України. Окрім того, податковим законодавством не встановлені обмеження щодо застосування одночасно в межах надання послуг з перевезення різних режимів оподаткування ПДВ вартості послуг щодо міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом та послуг з перевезення вантажів транзитом через митну територію України. Норми чинного законодавства також не містять обмежень стосовно того, що з операцій з міжнародного перевезення вантажів, які оподатковуються за нульовою ставкою, неможливе виокремлення операцій з транзитного перевезення через митну територію України, які звільнені від оподаткування».
До того ж ВС розмежував транзитне та міжнародне перевезення. Послуги з транзитного перевезення вантажів можуть здійснюватися виключно територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, тобто міжнародне перевезення товарів у межах митної території України вважається транзитним перевезенням. Такі операції звільнені від оподаткування.
Натомість перевезення вантажів автомобільним транспортом на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх пропуску через державний кордон України (митне оформлення режиму транзит, митна територія України) та з пункту (місця) їх пропуску через державний кордон України до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України не можуть розглядатися як транзитні перевезення через територію України. Такі перевезення вважаються міжнародними та мають оподатковуватися за нульовою ставкою.
В результаті, ВС підтримав позицію платника та підтвердив правомірність поділу транспортних операцій на міжнародне перевезення і транзит для цілей ПДВ.