19 грудня 2017, 11:50

Реєстрація ПН безстроково, пільги для кіноіндустрії та інші зміни податкового законодавства

Анастасія Дубко
Анастасія Дубко «TaxLink, платформа податкових знань» юрист-аналітик

Минулий тиждень відзначився запровадженням деяких позитивних змін у сфері вітчизняного оподаткування, а також торгівельних правовідносин України з державами-учасницями ЄС.

Так, за 03.12.2017 набрали чинності наступні нормативні акти:

  • Закон України від 07.11.2017 р. №2176- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (крім пунктів 1-3, якими встановлюються особливі правила при оподаткуванні податку на прибуток, що наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Зокрема, стосовно зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених при виробництві фільму);
  • Закон України від 09.11.2017 р. №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України».

Окрім того, 12.12.2017 вступить в силу Закон України № 2187-VIII «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження».

Щодо питань державної підтримки кінематографії, то тут варто зазначити наступне. Внесені до ПК України зміни загалом спрямовані на економічне поліпшення становища національного виробника – суб’єкта кінематографії – шляхом зменшення податкового навантаження в аспекті податку на доходи фізичних осіб та ПДВ.

Зокрема, Законом № 2176-VIII передбачається звуження змісту категорії «додаткового блага» шляхом застереження у підпункті «б» підпункту 164.2.17 пункту164.2 статті 164 ПК України про те, що до нього не входить сплачена суб’єктом кінематографії вартість проїзду, проживання, харчування, охорони та інших послуг, що пов’язані з участю платника у виробництві аудіовізуальних творів. Єдиними умовами для застосування цього положення є створення таких об’єктів права інтелектуальної власності саме вітчизняними суб’єктами кінематографії та наявність умов про забезпечення вищезазначеними послугами у договорі з платником та/або режисерському сценарії аудіовізуального твору.

Крім цього, заходом тимчасового характеру буде звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання національних фільмів виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, постачання робіт та послуг з виробництва таких фільмів, виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України. Теж саме стосується і послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, а також збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини. Така норма матиме тимчасову дію – до 1 січня 2023 року.

Отже, зазначені положення спрямовані на більш ефективну реалізацію тих засад, що становлять концептуальну основу державної політики у цій сфері, – створення належних правових та економічних умов для розвитку кінематографії, формування її конкурентоспроможності на міжнародних ринках, популяризації національних цінностей та покращення іміджу України у сфері кіномистецтва.

Що ж до Закону № 2198-VIII, то внесені ним положення також характеризуються як направленням на довгострокове застосування, так і тимчасовістю. Зокрема, виключно до 1 липня 2018 року не будуть застосовуватися штрафи, передбачені статтею 120-1 ПК України (заходи відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та помилки в їх обов’язкових реквізитах),  статтею 126 ПК України (порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов’язань з ПДВ), а також не підлягатиме нарахуванню пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України. Проте, звичайно, як це і презюмується із назви Закону, таке послаблення «хватки» податкової стосуватиметься не всіх платників, а лише виробників електричної енергії. При цьому саме тих, що здійснюють її постачання держпідприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ.

Проте, Законом№ 2198-VIII передбачено й інші норми, розраховані на застосування усіма платниками ПДВ. Так, розглядуваним актом продовжується термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ за зареєстрованої податковою накладною до податкового кредиту. Водночас вищезазначений строк для формування податкового кредиту, на відміну від попередньої редакції ПК України, не перериватиметься на період зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відтепер може здійснюватися незалежно від строку їх складання. Одночасно встановлюється відповідальність за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ податкових накладних/розрахунків коригування строком більше 366 днів, передбачену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань з ПДВ.

Наостанок варто зазначити і про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Ще в липні Євросоюзом було офіційно запрошено Україну приєднатися до цієї Конвенції, а 20 вересня Кабмін підтримав відповідний законопроект.

По суті, функціональна спрямованість Пан-Євро-Мед полягає у тому, що участь в ній дозволить вітчизняним виробникам закуповувати сировину в країнах Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) або країнах Середземномор’я, а вже готову до продажу кінцевому споживачу продукцію експортувати до ЄС, зберігаючи при цьому статус преференційного походження.

Експорт товарів українськими виробниками відбуватиметься з використанням системи так званої діагональної кумуляції, сенс якої як раз і полягає в тому, що продукт, який походить з однієї країни, будучи шляхом подальшої обробки «трансформованим» в кінцевий товар, у результаті вважатиметься таким, що має походження саме з другої країни. Необхідним елементом тут є застосування схеми кумуляції між більше ніж двома країнами, а також існування між ними зони вільної торгівлі.

Приєднання України до Конвенції повинно в перспективі збільшити обсяги вітчизняного експорту, сприявши спрощенню торгівлі з європейськими партнерами. А це, відповідно, має стати вагомою передумовою притоку валюти до країни та покращення торгівельного балансу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати