11 березня 2019, 14:22

Примус в АМК-доказуванні: реформаторський нарис

Олександр Дякулич
Олександр Дякулич «Arzinger» радник
Маріанна Бек
Маріанна Бек «Arzinger» юрист

Виклик

У процесі розгляду справ органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) достатньо гострою є потреба отримання доказів, які вони самостійно не можуть отримати ні добровільно (за ініціативою сторін), ні добровільно-примусово (на свою вимогу) під загрозою санкцій за ненадання/неповне/невчасне надання. Сьогодні така потреба частково покривається за допомогою доказів, вилучених/арештованих органам АМКУ в межах планових та позапланових перевірок, а також отриманих або вилучених у межах пов’язаних судових справ. Проте такий підхід негативно позначається на результативності розгляду АМК-справ, оскільки не весь їх обсяг супроводжується подібними паралельними АМК- або судовими процесами. Таким чином, логічно настає час для примусових заходів.

Відповідь АМКУ

У відповідь на проблему АМКУ розробив Порядок вилучення, обліку, зберігання і повернення доказів та накладення арешту (далі – Порядок) у межах розгляду АМК-справ. АМКУ пропонує такі механізми примусового отримання доказів (вилучення/арешт):

  • інституційний – створення комісії з вилучення доказів/накладення арешту з можливістю зміни її складу, продовження строку здійснення вилучення/арешту;
  • процедурний – регламентація процедури доступу до доказів, техфіксація комісією процесу вилучення/арешту, залучення спеціалістів для збереження якості доказів, забезпечення якісного та безпечного зберігання доказів;
  • режимний – закріплення окремого режиму зберігання письмових, речових доказів, товарів і продукції з ускладненим режимом зберігання, закріплення основних правил обліку доказів, посилення чіткості та прозорості процедури повернення;
  • санкційний – відповідальність за створення перешкод під час вилучення/арешту.

Відповідь юридичної спільноти

За результатами обговорення Проекту в межах ВГО «Асоціація правників України» юрспільнота запропонувала додаткові якісні покращення, які спрямовані на:

  • розширення прав сторони АМК-справи (здійснення фіксування на власні техзасоби);
  • підвищення прозорості дій органів АМКУ (здійснення вилучення/арешту на принципах пропорційності та розсудливості; обґрунтування підстав вилучення/арешту; скасування можливості продовження строку вилучення/арешту; визначення критеріїв вибору спеціаліста та умов оплати такого залучення; закріплення обов’язку органів АМКУ повідомляти про передачу доказів на зберігання іншими організаціями за договором, покладення витрат за таке зберігання на органи АМКУ; визначення окремого режиму зберігання специфічних речових доказів; визначення порядку зберігання та повернення електронних доказів);
  • запобігання можливим зловживанням з боку органів АМКУ (заборона зупинення законної господарської діяльності бізнесу внаслідок вилучення/арешту).

Вважаємо, що прозорі та передбачувані способи отримання доказів у межах АМК-справ, врівноважені розширеним обсягом процесуальних прав сторін справи та конкретизацією повноважень органів АМКУ, значно розширять та посилять захисний інструментарій інтересів бізнесу в межах АМК-розслідувань, а також підвищать інституційну спроможність АМКУ щодо отримання доказів і розслідування АМК-справ. Отже, очікуємо, що АМКУ візьме до уваги пропозиції юрспільноти.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати