04 січня 2019, 12:04

Попередні «остаточні», або навіщо боротися з «першим враженням» АМКУ

Опубліковано в №10-11(456-457)

Маріанна Бек
Маріанна Бек «Arzinger» юрист

АМКУ-фаталізм

За загальним правилом, передостаннім кроком у розгляді справи про порушення антимонопольного законодавства є підготовка Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) подання з попередніми висновками (далі – Попередні висновки). Попередні висновки АМКУ – це фактично проект майбутнього рішення у справі. Подання надсилається сторонам справи для ознайомлення та надання своїх зауважень, пояснень або заперечень. У 90% випадків фінальне рішення повторює попередні висновки, але не варто фаталізувати. Отримавши попередні висновки, сторони справи також отримують можливість вплинути на остаточне рішення напередодні його прийняття. Вивчивши відповідні аргументи сторін, АМКУ або приймає остаточне рішення (не знаходячи підстав для коригування), або дорозслідує справу, ретельно вивчаючи підстави дорозслідування.

Майстер-клас з руйнування АМКУ-стереотипів

На перший погляд, відповідь на попередні висновки є певною формою квазіоскарження проекту рішення АМКУ. Однак, що саме можна «оскаржити» в такому форматі та яку «правову вигоду» це принесе? Фактично, можна ініціювати з АМКУ певний діалог по суті справи (додатково навіть поклопотати про проведення слухань для посилення артикуляції аргументів). Проте така розмова не змінить перебіг  подій: попередні висновки перетворяться в рішення або одразу, якщо доводи не розхитають човен позиції АМКУ, або пізніше після дорозслідування. Тобто сонце вперто продовжує рухатися до лінії горизонту. Поки хтось не спробує його зупинити та щонайменше виграти більше життя уstatusquo.

У липні 2018 р. після майже 2-річного розслідування справи за ознаками цінової змови АМКУ прийняв попередні висновки у справі, запропонувавши визнати порушення і призначивши дату розгляду справи. Як наслідок, восени відповідачі почали оскаржувати попередні висновки в судах (господарських, адміністративних), а деякі – по черзі або паралельно. Як результат, сьогодні відкрито 2 судові справи (адміністративну й господарську) про визнання незаконними та скасування попередніх висновків.

Однак відкриття провадження у справі щодо оскарження попередніх висновків не зупиняє розгляд АМКУ-справи. Тому відповідачі разом з позовом клопотали про його забезпечення шляхом зупинення дії попередніх висновків і заборони АМКУ приймати будь-які рішення у справі до набрання чинності відповідними судовими рішеннями.

Мереживо аргументів: красиво, але чи міцно?

Історія поки успіху стосується судової справи за позовом компанії «А». Звернення в адміністративний суд компанія «А» обґрунтувала тим, що попередні висновки не є рішенням АМКУ у справі, яке повинно бути оскаржене виключно в господарському суді, а вважається стадією розгляду справи відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції». Таким чином, дії АМКУ щодо розгляду справи та прийняття попередніх висновків є здійсненням публічно-владних функцій АМКУ в межах розгляду справи. Суд прийняв таке обґрунтування та відкрив провадження у справі.

Компанія «А» оскаржила прийняття попередніх висновків як порушення АМКУ процедури розгляду та розслідування справи у вигляді не дослідження АМКУ необхідних чинників впливу на зміну цін. Оскільки попередні висновки є формальним вираженням стадії складання попередніх висновків, позивач просив про визнання незаконними дій АМКУ щодо прийняття попередніх висновків, а також визнання незаконними та скасування попередніх висновків.

З метою зупинення розгляду АМКУ-справи, позивач клопотав про вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії попередніх висновків та заборони АМКУ приймати рішення по суті справи до набрання чинності відповідним судовим рішенням. У листопаді цього року за 4 дні до призначеного розгляду АМКУ-справи суд задовольнив клопотання компанії «А», а на початку грудня держвиконавець ознайомив АМКУ з постановою суду. Таким чином, розгляд АМКУ-справи було зупинено.

Отже, вважаючи розмови з АМКУ по суті (тобто заперечення на попередні висновки) неефективним способом потрібного впливу на регулятора, відповідачі пішли більш кардинальним шляхом: після марних спроб оскаржити розпорядження про початок розгляду справи та порушення процедури збору доказів вони оскаржили попередні висновки АМКУ.

Звичайно, АМКУ не здається і паралельно клопоче в суді першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову та оскаржує ухвалу про забезпечення позову в апеляційній інстанції. Суд першої інстанції вже відмовив АМКУ у задоволенні клопотання. У справі про апеляційне оскарження наступне судове засідання призначене на середину січня 2019 р.

Гросмейстер та/чи блефер?

Таким чином, відповідач в АМКУ-справі оскаржив у суді прийняття попередніх висновків як процедурне порушення. Однієї ухвали про зупинення дії попередніх висновків і заборону АМКУ приймати рішення по суті справи до набрання чинності відповідним судовим рішенням було достатньо, щоб «заморозити» процес розгляд АМКУ-справи.

Наразі це історія успіху в площині відсутності релевантної судової практики Верховного Суду. Феміда мовчить, поки приймає рішення, але вирішивши – вже презюмує. Успіх завдяки мовчанню Феміди може виявитися короткочасним та одноразовим. Чи дозволить суд використовувати судове оскарження попередніх висновків як гальмо для розгляду АМКУ-справ? Чи не все те робоче, що спрацювало?

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати