Податкова контролюватиме досягнення ФОП – платниками єдиного податку (2 і 3 групи) обсягу доходів у розмірі 1 млн. грн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
13 липня 2016 року Кабінет Міністрів України Постановою № 439 затвердив Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями) другої і третьої групи обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – Порядок).
Порядком визначається механізм контролю контролюючими органами досягнення ФОП – платниками єдиного податку обсягу доходу у розмірі 1 млн. грн. Такий Порядок визначає чи необхідно платнику застосовувати РРО у своїй діяльності, чи ні, у разі перевищення 1 млн. грн. (крім випадків, які передбачені в статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, яка передбачає при яких операціях РРО не застосовується не залежно від обсягу отриманого доходу).
Механізм контролю складається із трьох елементів:
- ·письмові запити контролюючих органів;
- ·проведення зустрічних звірок контрагентів платників єдиного податку;
- ·проведення позапланових документальних та фактичних перевірок платників єдиного податку.
Проаналізуємо кожен з трьох складових механізму контролю над платниками єдиного податку.
Стосовно письмових запитів контролюючих органів варто зазначити, що підстави для надсилання письмових запитів платників єдиного податку встановлені у пункті 73.3. статті 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі – ПК України). Щодо платників єдиного податку відносно мети контролю над обсягами доходів підставами для подання таких запитів контролюючими органами можуть бути:
1. Виявлення фактів за результатами аналізу податкової інформації, що свідчать про порушення платниками єдиного податку податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
Тут важливо пам’ятати, що в податковому законодавстві поняття податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію». Крім того, податкова інформація, на підставі якої встановлені вищезазначені факти, має бути отримана в установленому законом порядку.
2. Виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
3. У разі проведення зустрічної звірки суб’єктів господарювання;
4. В інших випадках, які визначені ПК України.
Суб'єктами інформаційних відносин, яким контролюючі органи надсилають запит, є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України, у тому числі самозайняті особи), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, об'єднання громадян, релігійні організації, суб'єкти владних повноважень, Національний банк, банки та інші фінансові установи, а також міжнародні організації.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом).
Якщо в запиті міститься посилання на підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, то платник податків зобов’язаний надати відповідь на такий запит протягом 10 календарних днів з дня отримання такого запиту.
Водночас, потрібно врахувати, що відповідно до абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пунктів 9, 10 Порядку надання інформації, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Зустрічні звірки платників податків проводяться відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2010 № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» і полягають у співставленні отриманих на запит контролюючих органів даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічної звірки платник податку отримує довідку.
У пункті 7 Порядку зазначається, що контролюючий орган може проводити також документальні позапланові перевірки, за наявності підстав, передбачених підпунктами 78.1.1—78.1.18 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та фактичні перевірки фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої та третьої груп, за наявності підстав, визначених підпунктами 80.2.1—80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.