08 лютого 2019, 18:36

Перегони на задвірках. Частина 1

Ірина Нікітіна
Ірина Нікітіна консультант з питань стратегії та розвитку, спеціально для "Юридичної Газети"

Попри все моє бажання відмовчатися, цього таки не стається… Щоб вгамувати емоції та структурувати ситуацію, спробую окреслити для вас ключові процеси, які не дають спокою українському юридичному ринку. Розпочалися вони приблизно навесні минулого року, набирали обертів восени та продовжують розгортатися тут і зараз на наших очах. За одним разом не вийде, тож чекайте по частинах… Під ранкову каву!

Розпочнемо з головного питання, на яке я все частіше відповідаю в особистих повідомленнях: «Це вже консолідація ринку й нам потрібно терміново шукати з ким об’єднуватися?». Нехай початок виглядає досить обнадійливим і хочеться сподіватися, що справжня консолідація вже за рогом. Але, на превеликий жаль, впевненості в незворотності процесів поки що немає.

Тож, вельми педагогічно, наголошу на трьох важливих аспектах:

· По-перше, єдине, що зможе нас переконати у позитивності процесів — це час. Сексі прес-реліз або гучна вечірка, в решті-решт, це лише прес-реліз і вечірка. Як казав один з моїх менторів: «Злиття юрфірм можна лише почати… Інтеграція ніколи не завершується». Отже, чекатимемо та подивимося через 2 роки, магічні 2 роки, хто залишиться та в якому складі.

· По-друге, поспішне нарощування кількості юристів юрфірмами мене певним чином насторожує. Я не певна, що наш ринок (навіть у короткостроковій перспективі) може витримати 3–5 фірм з 120–140 юристами кожна. І щоб вони всі були завантажені роботою та мали ресурси для конкурентної оплати праці, а партнери були задоволені своїми прибутками… Адже досить сильними є анті-тренди: скорочення бюджетів на зовнішніх радників, зростання чисельності внутрішніх юристів компаній, політична невизначеність у рік виборів. Чимало корисної статистики з цього приводу є в LegalTalents.Report 2018. Для вашої ж користі подивиться на результати цього дослідження!

· По-третє, ставка на те, що клієнти консолідуватимуться навколо консолідованого ринку юрконсультантів, на моїй пам’яті, робиться не вперше. У минулому ці очікування не виправдовувалися. Ще менше шансів, на мою думку, цього разу. Говорю не лише про суто людську природу, якій властиво домовлятися про одне, а робити інше. Або ж взагалі не домовлятися… На цьому «горіли» всі попередні спроби.

Я веду мову геть про інше! Питання вибору між «бутиками» та «мегамаркетами» сьогодні втратило свою актуальність. Воно було важливе, коли клієнти були схильними до співпраці з однією юрфірмою. Але ці часи минули. Наразі більшість клієнтів сприймають мегамаркети як бутики своїх провідних практик.

А чи бачили ви фірми з однаково сильними практиками? Ось таке свіженьке спостереження. А поки список претендентів на український юридичний «Макдональдз» наповнюється сам по собі й боротьба за місце в ньому точиться яскрава й захоплива (вистачило б хліба). Для ж мене особисто набагато важливішою є відповідь на інше питання.

У кого з юрфірм залізні нерви? Хто зможе наплювати на навколишню істерію та поставити собі за мету стати українським WLRK? Або українським Quinn Emanuel? Або українським Cleary Gottlieb? Розгубилися, хто такий WLRK? Чим саме так відомий Quinn Emanuel? У чому Cleary Gottlieb найкрутіший? Запитайте у Google. А ще знайдіть у Wiki та порівняйте партнерські прибутки Wachtel та, наприклад, White & Case.

Думаю, ви вже зрозуміли, чим зайнятися і над чим поміркувати за ранковою кавою… От тільки не починайте про їхній розвинутий ринок! Ми ж не у кам’яний вік крокуємо… Смачної кави!”.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати