Популярні матеріали

15 грудня 2017, 18:06

Нові форми компенсації знецінених заощаджень колишньому Ощадбанку СРСР

Роман Оксанич
Роман Оксанич «АО "Suprema Lex"» керівник практики банківського та фінансового права

Законопроектом про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» №7349 від 30.11.2017 р. пропонується запровадити новий механізм компенсації громадянам України знецінених грошових заощаджень.

За даними Міністерства фінансів України, заборгованість держави за вкладами громадян в колишньому Ощадному банку СРСР становить понад 131,96 млрд грн. На погашення цієї заборгованості протягом 1997-2013 рр. спрямовано понад 16,5 млрд грн. Загальна кількість українських вкладників, які постраждали в результаті розміщення коштів в Ощадбанку колишнього СРСР, оцінюється на рівні 12 млн осіб. Починаючи з 2014 р. відповідні виплати були призупинені.

Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» прийнятим у 1996 р., було задекларовано обов’язок держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження в установах Ощадного банку СРСР, щодо компенсації втрачених коштів. На жаль, відповідний обов'язок держави був лише задекларований. Не секрет, що норми, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», не виконуються, а доволі часто використовуються як передвиборча маніпуляція.

Законом України від 16.09.1992 р. «Про державний внутрішній борг України» було передбачено включення до складу боргових зобов'язань Уряду України частини боргових зобов'язань Уряду колишнього СРСР, взятої на себе Україною.

Якщо проаналізувати історію розвитку відповідної проблеми, то чітко простежується, що до неї поверталися лише в пік виборчих перегонів. Проблему компенсації громадянам України вкладів Ощадбанку СРСР поставив у своїх передвиборчих обіцянках Леонід Кучма. Як результат, 24.11.1994 р. своїм указом він провів індексацію грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху шляхом їх збільшення у 2200 разів.

Потім на президентських виборах 2004 р. повернення втрачених заощаджень було одним з пунктів виборчої кампанії кандидата Віктора Ющенка. Надалі цим питанням активно займалися Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Однак всі спроби не мали системного характеру. Як завжди, в бюджеті не вистачало коштів на відповідні видатки.

Спеціальним законом, який регулює вид правовідносин «держава-вкладник», до якого пропонується внести зміни, є ЗУ «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». Цей закон чітко визначає зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені у період до 02.01.1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, в тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

На мою думку, перспективи виплат відповідних заощаджень та виконання державою свого прямого обов'язку виглядає малоймовірними. Однак вважаю, що відповідним законопроектом напрацьовано правильний вектор руху в цьому питанні. Що ж пропонується змінити?

Законопроектом пропонується запровадити новий механізм компенсації громадянам України знецінених грошових заощаджень починаючи з 1997 р. у грошовій формі за кошти Державного бюджету України, а також у формі списання коштів для таких цілей: погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оплата отриманих лікувально-профілактичних послуг, придбання ліків у державних та комунальних аптечних закладах, оплата вартості навчання дітей, онуків у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, оплата придбання негазових/неелектричних котлів, придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для утеплення будинків. Також пропонується запровадити індексацію коштів, що підлягають компенсації, та розв'язати проблему погашення заборгованості перед спадкоємцями вкладників, страхувальниками та їхніми спадкоємцями за договорами страхування.

Слід звернути увагу, що списання коштів з рахунку власника для вказаних цілей проводиться у межах залишків на рахунках за заявою громадянина-власника рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Право на списання коштів мають громадяни України, які внесені до інформаційно-аналітичної системи «Реєстр вкладників заощаджень громадян». Право на отримання коштів у формі компенсації для зазначених вище цілей не може бути обмежене у зв’язку з отриманням вкладником грошової компенсації втрат від знецінення заощаджень.

На сьогодні незрозуміло, чи є у парламенті політична воля для втілення відповідного законопроекту. Звісно, він потребує внесення багатьох поправок, щоб нарешті поставити крапку в цьому питанні. Проте, як показує практика прийняття таких соціальних законів, наївно було б вважати, що він буде прийнятий. Перешкодою для цього, на мою думку, може стати розгорнута державою система субсидій населенню за послуги ЖКГ, а також банківський сектор, який активно запроваджує програми кредитування для утеплення будинків та придбання відповідного енергоефективного обладнання, тощо.

Як висновок, можна сказати, що дух зазначеного законопроекту є правильним і вчасним, але в сьогоднішніх реаліях він безперспективний.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати