Популярні матеріали

10 квітня 2018, 13:21

Нерівне партнерство

Віктор Мороз
Віктор Мороз «Suprema Lex, АО» керуючий партнер

Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу проект Закону України «Про концесії». Законопроект спрямований на систематизацію чинного законодавства України у сфері державно-приватного партнерства (далі – ДПП), вдосконалення правового регулювання концесійної діяльності, усунення прогалин, які були виявлені під час практичного застосування чинного законодавства у сфері ДПП. Дійсно, прийняття такого закону є більш ніж актуальним, враховуючи дефіцит бюджетних коштів та нагальну потребу залучення інвестицій у більшість галузей вітчизняної економіки.

Однак, незважаючи на запровадження законопроектом таких прогресивних механізмів як можливість залучення радників та незалежних експертів для підготовки проектів ДПП у формі концесії, спрощення процедур виділення земельних ділянок під відповідні проекти та можливість передачі вирішення спорів, що виникають у зв’язку з виконанням концесійного договору, міжнародному комерційному або інвестиційному арбітражу, головне науково-експертне управління Верховної Ради України не підтримало прийняття вказаного законопроекту у запропонованому вигляді, обґрунтувавши свої зауваження майже на 10 аркушах.

Законопроект містить як технічні недоліки (наприклад, пропонується встановити, що норми Закону України «Про державно-приватне партнерство» не застосовуються до регулювання відносин концесії, водночас практично весь текст законопроекту присвячений саме державно-приватному партнерству у формі концесії), так і певні суперечності з положеннями чинного законодавства України та значні корупційні ризики. Зокрема, передбачається можливість обрання концесіонера за результатами прямих переговорів, що при переговорах з орендарем державного майна веде до можливості безпосереднього перетворення орендаря державного майна на концесіонера поза будь-яким конкурсом.

Крім того, право концесіонера передавати в оренду майно, що входить до складу об’єкта концесії, якщо це передбачено концесійним договором, враховуючи, що на об’єкт концесії протягом строку дії концесійного договору не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна, а також законодавство України, що регулює порядок списання такого майна, може призвести як до позбавлення держави доходів від оренди державного майна на користь концесіонера, так і незаконного відчуження державного майна.

До того ж існують суттєві проблеми з термінологією проекту, яким у двосторонній договір концесії пропонується ввести третю сторону, до концесіонерів пропонується відносити лише резидентів України, а кваліфікаційні вимоги щодо незалежних експертів взагалі не є визначеними, що може призвести до значних зловживань та нерівності державно-приватного партнерства. Також у законопроекті містяться суперечності з положеннями чинного законодавства України, зокрема Господарським кодексом України, Повітряним кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України «Про автомобільні дороги», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про оренду землі», «Про екологічний аудит», «Про оцінку впливу на довкілля».

До усунення таких суперечностей та розбіжностей неможливо рекомендувати іноземному інвестору ставати учасником ДПП в Україні, оскільки існує чимала кількість правових та регуляторних ризиків. Сподіваюся, що до прийняття закону в другому читанні виявлені недоліки будуть усунуті, а вітчизняна економіка зможе отримати очікувані інвестиції.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати