Популярні матеріали

12 липня 2018, 11:04

Не дай собі згоріти

Віра Проценко
Віра Проценко CEO GOLOVA BOUTIQUE, кар’єрний консультант, коуч

Одного дня ти прокинешся вранці та не зможеш змусити себе йти на роботу. Одного дня ти повернешся з відпустки та зрозумієш, що абсолютно не скучив за своєю роботою. Одного дня ти нічого не захочеш. Саме тоді ти зрозумієш, що потрібно терміново щось робити, але може бути запізно.

Ми живемо в часи божевільної швидкості, постійних змін і щоденного бомбардування інформацією. Ми швидко звикаємо до себе нових. Ми ставимо цілі, а досягаючи їх, одразу ж про них забуваємо. Ми біжимо, щоб досягнути нових результатів, і не отримуємо задоволення у процесі, а цей процес є нашим життям! Все це та багато іншого призводить до вигорання.

Так що ж таке вигорання? Вікіпедія говорить: «Синдром емоційного вигорання (англ. Burnout) – поняття, введене в психологію американським психіатром Гербертом Фрейденбергером у 1974 р., яке виявляється емоційним виснаженням. Проявляється наростанням байдужості до своїх обов'язків і до того, що відбувається на роботі; дегуманізацією у формі негативізму як щодо клієнтів, так і до колег; відчуттям власної професійної неспроможності; незадоволеності роботою; у явищах деперсоналізації, а в результаті – в різкому погіршенні якості життя. Надалі можуть розвиватися невротичні розлади та психосоматичні захворювання. Одним з яскравих симптомів вираженого синдрому професійного вигорання є часті та довгостроково різноманітні захворювання, зумовлені психосоматикою».

Вражає, чи не так? Чи можемо ми запобігти цій сучасній хворобі? Будемо розбиратися. Я зустрічала різні пояснення стадій вигорання. Загалом, тлумачення всіх авторів збігаються, але мені найбільше імпонує підхід Дж. Грінберга. Він пропонує розглядати емоційне вигорання як 5-ступінчастий прогресуючий процес.

Перша стадія «емоційного вигорання» або, як її ще називають, «медовий місяць». Людина, як правило, задоволена своїм життям, має бажання все робити та сповнена ентузіазму. Далі з появою стресових ситуацій професійна діяльність починає приносити все менше задоволення. Ми стаємо немотивованими та безініціативними. Багато речей починаємо пускати на самоплив і виконуємо їх досить формально.

Друга стадія звучить як «недолік палива». Ми починаємо помічати регулярну втому, апатію, виникають проблеми зі сном. Нам все складніше знаходити внутрішню мотивацію і відповіді на запитання «Для чого?». Протягом якогось часу цей стан може ще не позначатися на роботі, але згодом стане все більш яскраво вираженим. В результаті можливі перші прояви фізичного нездужання.

Третя стадія характерна своїми хронічними симптомами, за що отримала відповідну назву – «синдром менеджера». Надмірна робота без відпочинку призводить до таких фізичних явищ як виснаження та схильність до різних захворювань, а також до психологічних переживань (хронічної дратівливості, загостреної злості або почуття пригніченості). На прийомі у лікаря ви можете почути про «синдром менеджера». У такому випадку вам необхідний спокій, релаксаційні практики та прийом так званих природних медикаментів (трав’яні чаї, правильне харчування, 8-годинний сон, прогулянки на свіжому повітрі та ін.).

«Криза» – саме так називається четверта стадія. Про неї на коуч сесіях я кажу своїм клієнтам: «Пора бити на сполох». На цій стадії людина все частіше згадує про хронічні захворювання, втрачає сенс життя, знаходить повне незадоволення своїм життям і тим, що відбувається навколо. Нестабільний емоційний стан, часті істерики, безсоння – все це серйозний привід звернутися до фахівця.

Фінальна п'ята стадія емоційного вигорання має назву «пробивання стіни». Фізичні та психологічні проблеми переходять у гостру форму. Вони можуть спровокувати розвиток небезпечних захворювань, часто загрожують життю людини. В результаті цього можлива втрата роботи, придбання залежностей, потрапляння у погані компанії та навіть самогубство.

З вищесказаного можна зробити такі висновки. Коли ви скаржитеся на постійну втому, небажання працювати, складні підйоми вранці, відсутність мети та мотивації, постійне бажання відпочити, з'їздити у тривалу відпустку, бажання втекти на безлюдний острів, збільшення лікарняних – настав час знайомитися з вигоранням і робити перші кроки для повернення у ресурсний стан.

Перше, що потрібно зробити – поставити собі запитання: «Як давно це зі мною? Коли вперше я помітив цей стан? З чим це було пов'язано?» Далі необхідно проаналізувати свої дії у боротьбі з цією «недугою», звичайно, якщо вони були. Що було ефективним? Можливо, є сенс здійснювати ці дії на регулярній основі (наприклад, відпочинок, спорт, нове хобі тощо).

З мого коучингового досвіду хочу поділитися трьома ефективними інструментами в роботі з вигоранням.

По-перше, зверніться до фахівця (лікаря, коуча або психолога). Знаю, що багато людей бояться або соромляться зізнатися собі в тому, що з ними щось не так. Натомість я більше боялася б втратити дорогоцінний час, тому що чим далі, тим складніше буде повернутися у «форму». Повірте, нічого поганого в цьому не має. Останнім часом це стало нормою життя, гігієнічним мінімумом і навіть даниною моді. Розкажіть про свій стан експерту якомога детальніше, проаналізуйте, на якій стадії вигорання ви перебуваєте, і почніть з цим працювати. Хороший фахівець не лише швидко витягне вас із цього стану, але й допоможе визначити нові життєві цілі та шляхи їх досягнення. Як ми знаємо, коли у людини є натхнення та мета, то і сили з’являються для її реалізації.

По-друге, обов'язково зробіть домашню роботу вдома. Виділіть час, коли вам не потрібно нікуди бігти, коли вас ніхто не потурбує. Поставте собі запитання: «Чого я хочу? Про що мрію? Що для мене дійсно важливо?» Будьте готовими до того, що відповіді можуть прийти не одразу. Ми говоримо не про ваші моментальні бажання (чашку гарячого лате та улюблене тістечко), а про глобальну мрію, яка є і буде вашим мотиваційним «маяком». Ставте собі це запитання щодня, засинайте з ним і прокидайтеся. Згадуйте, що вам подобається робити, що добре виходить, чим би ви займалися, якби все було можливим. Ви точно знаєте, що всі обмеження тільки в нашій голові. Фіксуйте все у свій «блокнотик», перечитуйте і нескінченно доповнюйте. Ви на правильному шляху, якщо від прочитаної мети з'являються «метелики в животі» та хочеться почати робити щось саме зараз. Вітаю, ви знайшли свій «маяк»!

По-третє, їдьте на відпочинок з незнайомими людьми: мотиваційні поїздки, походи в гори, трансформаційні тури, незнайомі країни, волонтерські поїздки в Африку та ще багато іншого на будь-який смак. Оберіть, що вам більше до душі, а обирати вже точно є з чого. Спілкуйтеся з людьми, обмінюйтеся досвідом, будьте допитливими, робіть нехарактерні для себе вчинки. Пам'ятайте, що оточення формує наші думки. Оточіть себе правильними людьми та вдихайте кожною своєю клітинкою навколишній світ!

Як тільки Ви знайдете своє справжнє призначення, свої цілі та почнете діяти, вигорання здує як вітром. Однак пам'ятайте, що цій підступній хворобі властиві рецидиви, а тому вчіться зупинятися, відпочивати, дякувати собі, балувати, любити себе і ставити собі запитання: «Навіщо я це роблю? Чи робить це мене щасливою людиною? Чого я дійсно хочу?».

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати