Популярні матеріали

28 грудня 2017, 15:15

Набуття майна від неуповноваженої особи – новий підхід

Роман Оксанич
Роман Оксанич «АО "Suprema Lex"» керівник практики банківського та фінансового права

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

У ВРУ зареєстровано проект закону про внесення змін до ЦК України щодо регулювання правовідносин, які виникають у випадку добросовісного набуття майна. Відповідно до пояснювальної записки, цей законопроект підготовлений з метою вдосконалення чинного цивільного законодавства України стосовно регулювання правовідносин щодо добросовісного набуття майна від неуповноваженої особи.

Законопроектом пропонується внести зміни до ЦК України, а саме: до ст. 330, ст. 390, вилучити ст. 388, ст. 389 та доповнити кодекс новими ст. 330-1, ст. 427-1, ст. 512-1 та ст. 658-1.

Зокрема, ст. 330 ЦК України планується викласти в новій редакції та значно її розширити. Зазначено, що набувач майна є добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що майном розпоряджається особа, яка не має на це права. З моменту передачі рухомої речі добросовісний набувач за відплатним договором набуває право власності на неї, за винятком випадків, коли річ вибула з володіння власника або особи, якій власник її ввірив, не з їхньої волі.

Стосовно цінних паперів на пред'явника передбачається, що право власності на них виникає у добросовісного набувача за відплатним договором з моменту передачі йому цінних паперів. Право власності на нерухоме майно виникає у добросовісного набувача за відплатним договором з моменту державної реєстрації його права, за винятком випадків, коли рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за відчужувачем було прийнято на підставі підроблених документів чи внаслідок скоєння іншого злочину.

Також ст. 330 ЦК України чітко визначено, що з моменту виникнення у добросовісного набувача права власності на майно припиняються всі обтяження та права третіх осіб на це майно, про які набувач не знав і не міг знати. За правилами цієї статті у добросовісного набувача виникає також право застави та інше речове право на чуже майно. Для виникнення у добросовісного набувача права застави не вимагається оплатності договору.

Актуальним нововведенням є те, що добросовісний володілець речі набуває право власності на плоди з моменту їх відділення від речі та право власності на доходи від речі з моменту їх отримання. Раніше така норма була відсутня.

Нова редакція ст. 390 ЦКУ передбачає порядок проведення розрахунків у процесі витребування речі. Так, незаконний володілець має право вимагати від власника відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження речі, здійснених ним з моменту, коли володілець дізнався чи міг дізнатися про незаконність свого володіння. За період добросовісного володіння власник зобов’язаний відшкодувати перевищення здійснених володільцем необхідних витрат над вартістю отриманих володільцем плодів і доходів від речі. Незаконний володілець вправі залишити собі здійснені ним поліпшення майна та додані елементи розкоші, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання шкоди цьому майну. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість майна.

Окремої уваги заслуговують три нововведення, які охоплюють важливі сфери правовідносин. Вони стосуються добросовісного набуття майнових прав інтелектуальної власності, добросовісного набуття права вимоги та набуття майна в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Так, у разі укладення відплатного договору про передання майнових прав інтелектуальної власності особою, якій вони не належать, відповідні права виникають у добросовісного набувача за умови, що особа, якій ці права належать, добровільно вчинила дії з передання цих прав.

У разі укладення відплатного договору про відступлення дійсного права вимоги добросовісний набувач стає кредитором за цим правом вимоги, а боржник повинен виконати зобов’язання такому набувачу за умови, що попередній належний кредитор добровільно уклав договір про відступлення цього права вимоги. З набуттям права вимоги добросовісним набувачем припиняється право застави та інші права третіх осіб на право вимоги, про які набувач не знав і не міг знати. Добросовісний набувач набуває право власності на майно, продане в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Виходячи з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, незважаючи на здавалося б чіткі та однозначні законодавчі приписи, існують повністю законні способи повернення майна, набутого в порядку виконання судових рішень, від добросовісного набувача. Тому вважаю, що законодавець правильно розставив акценти у цьому питанні.

Резюмуючи, можна підкреслити, що зазначений законопроект заповнює правові прогалини у сфері набуття майна від неуповноваженої особи. Хочеться вірити, що судова реформа, яка проводиться в Україні, забезпечить існування ефективного судового захисту прав власників, а також вирішить проблеми невиконання рішень національних судів, що захищають власність (у тому числі вдосконалить судовий контроль за виконанням рішень у відповідній сфері).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати