12 липня 2018, 11:15

Крок до змін

Опубліковано в №29-30 (631-632)

Роман Оксанич
Роман Оксанич «Suprema Lex, АО» адвокат, керівник практики банківського та фінансового права

За ініціативою Міністерства юстиції України, 06.06.2018 р. Уряд прийняв Постанову №484, якою було змінено порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідною постановою вдосконалено процедури надання (припинення) безпосереднього доступу до реєстру посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування та інших визначених законом осіб, адвокатів та нотаріусів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Прийняття Постанови №484 є черговим кроком у межах процесу децентралізації в нашій державі. Вже майже протягом 2-х років доступ до державного реєстру речових прав та інших державних реєстрів мають суб’єкти державної реєстрації, які отримали відповідну акредитацію Міністерства юстиції України. Це державні реєстратори філій комунальних підприємств при відповідних радах. Основною метою передачі повноважень на місця є зниження навантаження на Міністерство юстиції та звільнення його від непритаманних йому функцій. Однак в реальності все виглядає інакше.

За останні роки зловживання у сфері державної реєстрації, а саме акредитованими суб’єктами реєстрації, важко переоцінити. Це підтверджується офіційною інформацією про позбавлення права доступів до реєстрів відповідних реєстраторів, що розміщена на сайті Мін’юсту. Для розгляду скарг на дії держреєстраторів створено адміністративні комісії при Мін’юсті для розгляду скарг на дії державних реєстраторів. Згідно з кількістю скарг, які розглядають відповідні адміністративні комісії, можна зробити висновок, що Мін’юст не тільки не позбавив себе непотрібних функцій, а навпаки, збільшив собі навантаження щодо розгляду скарг осіб, права яких порушенні тими чи іншими акредитованими держреєстраторами.

Проаналізувавши відповідну постанову, можна сказати, що вона назріла на підставі негативної практики у цій сфері. Також Уряд приводить нормативні документи у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідність до законів «Про електронні довірчі послуги» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Зокрема, посилено вимоги до захисту інформації, що міститься в реєстрі, а також передбачається реєстрація судових рішень щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв; передача документів у сфері державної реєстрації прав між суб’єктами держреєстрації, їх уповноваженими особами та держреєстраторами; виготовлення електронних копій документів; формування реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна, реєстраційної справи в електрон ній формі; інформаційна взаємодія з реєстрами (кадастрами) з інформаційними системами, держателем (адміністратором) яких є орган державної влади; посилення вимог до захисту інформації, що міститься в Реєстрі, з метою запобігання несанкціонованому доступу та поширенню такої інформації, шляхом застосовування засобів криптографічного захисту інформації, тощо.

Вважаю, що прийняття зазначеної постанови є позитивним моментом щодо вдосконалення функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та процедури їх реєстрації. Однак так зване «вдосконалення» державного реєстру не повинно проводитися утворенням ще якогось нового реєстру чи підсистеми до реєстру. Сьогодні діє державний реєстр, який повністю задовольняє потреби юридичних та фізичних осіб. Завдання держави – забезпечити їх наповнення, сталу роботу та адекватне відображення інформації.

Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що держава, не забезпечивши нормальне виконання чинного законодавства, стрімголов приймає нове, яке не завжди може фундаментально вирішити проблему.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати