13 червня 2019, 15:58

G20 підтримали пропозиції ОЕСР. Концептуальний підхід до оподаткування цифрової економіки

Євгеній Сокур
Євгеній Сокур «TaxLink, платформа податкових знань» юрист-аналітик

Міністри G20 підтримали запропоновану ОЕСР програму роботи з розробки консенсусного рішення щодо податкових проблем, які виникають у зв'язку з діджиталізацією економіки. Характер реформ, які будуть прийняті у короткостроковій перспективі, матимуть фундаментальний вплив на широке коло відносин. Розуміння тенденцій важко переоцінити.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Робочий план був розроблений у площині двох основних напрямків. Перший напрямок сфокусований на розподілі прав оподатковувати дохід цифрових компаній юрисдикціями. Він має на меті провести узгоджений та одночасний перегляд правил розподілу прибутку. Другий напрямок плану сфокусований на пропозиціях щодо проблем BEPS, наданні права юрисдикціям оподатковувати прибутки компаній, якщо дохід останніх оподатковуються за низькою ставкою за фізичним місцем знаходження.

Концепція першого напрямку: перегляд розподілу прибутків та правил взаємодії

Цей напрямок має на меті досягти розподілу більшої частини прибутку підприємств між юрисдикціями, з якими вони взаємодіють, але не є їх резидентами. Для цього вивчаються певні пропозиції для розширення прав країни оподатковувати доходи, які були отримані від транскордонної діяльності цифровими компаніями:

  • участь користувачів – включатиме розподіл прибутку між юрисдикціями, в яких розташовані «активні та колективні бази користувачів» незалежно від їх фізичного місцезнаходження;
  • маркетингові нематеріальні активи – ця альтернатива матиме ширшу сферу застосування, ніж попередня, оскільки будь-який бізнес, джерелом доходу якого є нематеріальні активи (торговельна марка, найменування, дані про клієнта тощо), переважатиме над матеріальними активами;
  • значна економічна присутність.

У програмі викладені завдання, які необхідно виконати для досягнення ефективного виконання зазначених пропозицій, а саме:

  • нові правила розподілу прибутку потребують напрацювання підходів до визначення сум прибутків (збитків), які підпадатимуть під оновлені правила оподаткування та їх розподіл між юрисдикціями;
  • нові правила взаємозв’язку – закріплення концепції економічної присутності компанії в юрисдикції поза межами вимог фізичної присутності;
  • закріплення та ефективне адміністрування нових правил оподаткування, включаючи ефективне усунення подвійного оподаткування та вирішення податкових спорів.

Нові правила розподілу прибутку

Передбачається три альтернативних методи для визначення прибутків, які мають розподілятися між юрисдикціями.

1. Модифікаційний метод розподілення кінцевого прибутку (MRPS). Має на меті виділити частину прибутку на ринку юрисдикцій через чотири механізми: визначити загальний прибуток, який має бути розподілений, використання правил бухгалтерського обліку (наприклад, прибуток до оподаткування та відповідні коригування); усунути звичайний прибуток; оцінити ту частину нестандартного доходу, яка підпадає під нове правило оподаткування; перерозподілити цей дохід. Метод працюватиме у поєднанні з чинними правилами трансфертного ціноутворення.

2. Фракційний метод розподілу прибутку. Не розмежовується звичайний і нестандартний прибуток для розподілення. Згідно з цим методом будуть розроблені три етапи: визначити прибуток (при визначенні прибутку, який розподілятиметься, може бути використана загальна прибутковість групи або більш традиційний спосіб визначення через механізм трансферного ціноутворення); обрати відповідний ключ розподілу (вивчатиметься широкий спектр чинників, включаючи персонал, активи, продажі, користувачі та ін.); застосувати цей ключ для розподілу частини доходу за юрисдикціями.

3. Методи, засновані на розподіленні. Будуть розглянуті спрощені методи, включаючи потенційну розробку правил для визначення рівня прибутку, пов’язаного з маркетингом, дистрибуцією та залученням користувачів, яка розподілила б частку звичайних та нестандартних прибутків на відповідні юрисдикції. Також вивчатиметься потенціал для коригування дохідної частини на основі загальної прибутковості групи, враховуючи галузеві та ринкові особливості.

Нові правила для встановлення взаємозв’язку компаній цифрової економіки та ринкової юрисдикції.

В цьому контексті пропонується розробка нових концепцій, які дозволять відповідним юрисдикціям реалізовувати право оподатковувати доходи транснаціональних компаній. Це дотягатиметься шляхом розробки нового нефізичного правила присутності, що дозволить юрисдикціям оподатковувати розмір прибутку, виділеного їм згідно з новими правилами розподілу прибутку.

Такий підхід може бути реалізований шляхом внесення змін або розроблення нових правил, включаючи поправки до визначення «постійного представництва» у ст. 5 Модельної конвенції ОЕСР. Потрібно зробити акцент на визначенні постійного представництва, за умови наявної постійної або значної участі в економіці країни. Це також потребуватиме розгляду впливу такої поправки на інші положення, які базуються на концепції постійного представництва. Також необхідна розробка нових правил взаємодії через податкову присутність або концепції походження. Серед додаткових показників може використовуватися поріг доходу у відповідній юрисдикції.

Окрім того, виникають питання щодо необхідності розробки інших змін. Наприклад, доопрацювання ст. 7 та ст. 9 Модельної конвенції ОЕСР до умов нових правих розподілення прибутку та створення нової багатосторонньої конвенції для внесення відповідних змін до договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Концепція другого напрямку: боротьба з розмиванням бази оподаткування

Пропозиція ОЕСР щодо цього питання полягала у встановленні двох правил:

1. Правило включення доходу, згідно з яким дохід іноземної філії або контрольованого суб’єкта господарювання включатиметься до податкової бази платника, якщо цей дохід оподатковується занадто низькою ставкою. Це правило може доповнити правила КІК. Правило включення доходу гарантує, що доходи групи компаній підлягатимуть додатковому оподаткуванню, якщо компанія платить менше податків, ніж мінімум оподаткування в країні, в якій вона здійснює свою діяльність, таким чином зменшуючи стимул до пошуку низької ставки оподаткування в тій чи іншій юрисдикції.

2. Податок на платежі із заниженою базою оподаткування. Цей варіант фактично обмежує відрахування платежів іншої сторони, якщо цей платіж був «недостатнім» для оподаткування (тобто якщо платіж має занижену базу оподаткування), а також надає податкові пільги за договором лише в тому випадку, якщо бенефіціар «оподатковується достатньо високим податком» в іншій договірній юрисдикції.

Отже, пропозиції ОЕСР, що розглядаються в робочому плані, мають наслідки не лише для цифрового бізнесу. Ці пропозиції можуть привести до значних змін у загальних міжнародних податкових правилах, відповідно до яких сьогодні діють транснаціональні компанії. Нові правила означатимуть більш високе податкове навантаження для таких компаній, а також ускладнять для певних країн (наприклад, для Ірландії) залучення прямих іноземних інвестицій з пропозицією наднизьких ставок корпоративного податку.

Що далі?

За результатами зустрічі міністрів фінансів G20 фінальний звіт з розробленим консенсусним рішенням слід чекати у 2020 р. Коли зміни будуть узгоджені, вони матимуть наслідки для значних угод про подвійне оподаткування, керівних принципів ОЕСР з трансфертного ціноутворення, правил розподілу прибутку постійних представництв та внутрішнього законодавства, а також потребуватимуть суттєвих реформ.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати