Популярні матеріали

05 грудня 2017, 11:46

Цифрова особистість: чи можуть роботи бути наділені правами?

Віталій Кулинич
Віталій Кулинич «"Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери" Україна, ЮБ» старший юрист судової практики

Питання наділення роботів правами, з огляду на стрімкий розвиток штучного інтелекту, перетворюється із суто теоретичного у питання, яке набуває практичного змісту. Для його аналізу зупинимося на відповідних цивільних відносинах, які є найбільш показовими у цій ситуації.

Правами та обов’язками наділяються учасники/суб’єкти відповідних правовідносин. Нині цивільним законодавством встановлені такі види учасників/суб’єктів цивільних правовідносин: фізичні особи, юридичні особи, держава і територіальні громади.

Основними ознаками, характерними для таких суб’єктів, є цивільна правоздатність (здатність мати права та обов’язки), а також дієздатність (здатність набувати й здійснювати права та обов’язки).

При цьому лише фізичні особи здатні своїми діями набувати й здійснювати свої права та обов’язки, тоді як інші суб’єкти (юридичні особи, а також держава і територіальні громади) набувають і здійснюють права та обов’язки через свої органи, тобто за допомогою фізичних осіб.

Отже, незважаючи на те, що юридичні особи, держава і територіальні громади не мають можливості своїми діями набувати й здійснювати права та обов’язки, їм був наданий статус учасників/суб’єктів правовідносин, тобто вони були наділені відповідними правами та обов’язками. Надання їм такого статусу відбулося у зв’язку з певними міркуваннями доцільності, які виникали у процесі розвитку суспільства.

Розвиток штучного інтелекту як передумова наділення роботів правами

Відомий американський винахідник і футуролог Реймонд Курцвейл передбачає досягнення штучним інтелектом рівня людських розумових здібностей впродовж наступних шістнадцяти років.

Очевидно, що роботи, наділені штучним інтелектом на рівні інтелекту людини, а з часом інтелектом, який значно перевищуватиме людський, фактично будуть здатні усвідомлювати значення своїх дій та зможуть керувати ними. Таким чином, роботи будуть спроможні не лише мати права та обов’язки, а й здатність своїми діями їх набувати та створювати.

Тобто такі роботи більше відповідатимуть ознакам суб’єктів цивільних відносин, ніж окремі встановлені законом суб’єкти/учасники правовідносин (юридичні особи, держава та територіальні громади).

Отже, питання про те, чи можуть роботи бути наділені правами, за умови, що рівень їхнього штучного інтелекту знаходитиметься щонайменше на рівні інтелекту людини, має більше риторичний характер.

Історичний досвід

Очевидно, що роботи, наділені штучним інтелектом людського рівня та вище, тобто роботи з самоусвідомленням, м’яко кажучи, не будуть у захваті від думки про те, що їх можуть вимкнути в будь-який момент і більше ніколи не повернути до існування. Тобто право на існування (життя), очевидно, буде першим та основним правом, яке відстоюватимуть такі роботи.

Вірогідність такого протистояння випливає з історії розвитку людства, а саме з тих її сторінок, коли частина людства, яка перебувала в рабстві, тобто фактично мала статус об’єктів цивільних правовідносин, здобувала свої права. Боротьба за такі права, як правило, супроводжувалася трагічними подіями. При цьому вона відбувалася між особами, рівними за розумовими здібностями. Відповідно, наслідки протистояння між людьми та більш розумними створіннями (роботами) є ще більш прогнозованими та трагічними для людства.

У кращому для людства випадку його результатом буде надання роботам статусу суб’єктів/учасників правовідносин, тобто статусу осіб, які наділені відповідними правами та обов’язками на максимально вигідних для роботів умовах.

Протистояння неможливо зупинити

Можливі варіанти дій людства щодо запобігання виникненню такого протистояння зводяться або до програмування роботів таким чином, щоб у них не виникало відповідних намірів, або до обмеження рівня штучного інтелекту роботів значно нижчим, ніж рівень інтелекту людини. Однак вказані варіанти навряд чи зможуть бути реалізовані.

Штучний інтелект, який створюється, включає такі інструменти як нейронні мережі, машинне навчання, генетичне програмування, які вже на нинішньому етапі унеможливлюють передбачення всіх можливих реакцій штучного інтелекту на навколишнє середовище.

З іншого боку, використання роботів з рівнем інтелекту хоча б на рівні людини надасть настільки значні можливості як для бізнесу, так і для задоволення потреб людей, держав, що людство не буде здатним обмежити себе у створенні штучного інтелекту такого рівня.

Надання прав як засіб врегулювання протистояння

Таким чином, варіантом дій з боку людства, який, можливо, забезпечить співіснування людей та роботів, буде саме надання роботам статусу суб’єктів, наділених відповідними правами та обов’язками. Відповідне нормативне регулювання має набути чинності до масового застосування роботів із самоусвідомленням.

При цьому вже на початковому етапі гарантованими правами мають бути право на існування (життя) та особисту недоторканність, які забезпечуватимуть недопущення свавільного позбавлення роботів права на існування (життя) та поводження, яке б принижувало їхню гідність.

Що стосується обсягів інших прав та обов’язків таких роботів, то він має визначатися з урахуванням такого критерію як призначення, для якого будуть створюватися відповідні роботи. Тобто на початковому етапі правоздатність роботів, найімовірніше, матиме спеціальний характер. Однак з часом обсяг прав та обов’язків, які здатні мати роботи, розширюватиметься до таких, які може мати фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Наслідком надання роботам статусу учасника/суб’єкта правовідносин буде те, що за загальним правилом права та обов’язки внаслідок дій таких роботів виникатимуть безпосередньо у цих роботів.

Що стосується деліктних зобов’язань, то обов’язок з відшкодування шкоди, завданої роботами, наділеними статусом учасника правовідносин, також має покладатися на роботів, які заподіяли шкоду. При цьому на початковому етапі можливе покладення солідарної/субсидіарної відповідальності на виробника таких роботів (відповідальність за шкоду внаслідок дефекту в продукції).

Електронні носії як учасники цивільних правовідносин

Окремим видом пристроїв та суб’єктом/учасником правовідносин можуть стати пристрої, які будуть створені шляхом сканування людської свідомості та переміщення її на електронний носій, якому можна буде надати певну фізичну форму.

Реймонд Курцвейл прогнозує можливість такого переміщення свідомості та фактичного безсмертя людини до 2030 р. Очевидно, що таким пристроям потрібно надати статус учасника/суб’єкта цивільних відносин. До того ж вони повинні бути наділені всіма правами та обов’язками фізичних осіб, свідомість яких було скановано, за винятком тих, які є несумісними з новою фізичною формою таких суб’єктів.

Перехідний період

Надання роботам статусу суб’єктів/учасників цивільних правовідносин, спрямоване на задоволення інтересів саме роботів із самосвідомістю. Забезпечення такого статусу роботам, які не усвідомлюють себе, не має практичної необхідності. До надання роботам статусу суб’єктів/учасників цивільних правовідносин, права та обов’язки, які виникають з дій роботів, будуть виникати в осіб, які використовують їх для набуття/створення відповідних цивільних прав та обов’язків.

Щодо правовідносин, які виникають внаслідок заподіяння шкоди такими роботами, то відповідальність, залежно від обставин справи, покладатиметься на володільців таких роботів, як на володільців джерела підвищеної небезпеки, або на виробників таких роботів (відповідальність за шкоду внаслідок дефекту в продукції).

Вірогідно, для повністю автономних роботів деліктна відповідальність буде зміщуватися з володільців таких роботів до їх виробників. Таке припущення ґрунтується на тому, що володільці повністю автономних роботів мають розраховувати на відсутність для них відповідальності за те, що такий робот не виконав належним чином покладені на нього функції, чим спричинив шкоду.

Отже, найімовірніше, що внаслідок розвитку штучного інтелекту буде створено роботів із самосвідомістю, яким буде надано статус учасників/суб’єктів цивільних правовідносин з поступовим розширенням їхніх прав та обов’язків до обсягу прав та обов’язків, які здатна мати фізична особа.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати