16 липня 2018, 16:05

Чи призведе legal tech до ліквідації посади in-house?

Опубліковано в №31 (633)

Артем Остапюк
Артем Остапюк юрист медіахолдингу «Новое время»

Ідеальний in-house – це той, якого немає. Так можна сформулювати основну тезу про корпоративного юриста в епоху legal tech.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Насправді, зараз бізнесу не настільки необхідний юрист у структурі, як це було 10 років тому. Хоча багато хто зі мною не погодиться, але це радше звичка – тримати у штаті кілька юристів, щоб вони щодня приходили в офіс та заповнювали реквізити в «нових» шаблонних контрактах з клієнтами. Або, наприклад, якщо це банк, який судиться зі 100500 боржниками, тримати штат із 5 адвокатів, які 70% часу проводять на засіданнях, а під час підготовки до нових завжди використовують однакову шаблонну форму позову або заперечення, яким так само не завжди потрібно знаходитися в офісі для виконання своїх робочих обов’язків (як прекрасно, що є ЕЦП). Однак ніхто не застрахований від випадків, коли фізична присутність юриста просто необхідна. Думаю, всім спали на думку обшуки.

Сьогодні, коли юридичний ринок став транснаціональним, у якому гіганти обзаводяться різного роду штучним інтелектом (не тим, який стане розумним за пару хвилин знаходження в інтернеті та вирішить знищити все людство), за допомогою способу мислення (алгоритму) якого можна буде замінити шанованого представника юридичного департаменту на софт. Так, юристам у цій сфері ставатиме все тісніше. До того ж розвиток технологій, однозначно, вплине на рівень заробітної плати.

Чудовим прикладом коливання цін на ринку є один стартап у сфері реєстрації торгових марок, який з дати свого релізу відкусив добрячу долю заробітку патентних повірених. Адже отримувати послуги онлайн набагато приємніше та легше.

Я не хочу згадувати речі, про які було вже написано безліч статей: про роботів, які онлайн оскаржують рішення поліції про штрафи за неправильне паркування; про програми, які видають безкоштовні шаблонні договори, відповівши лише на певний перелік питань чи їх порівнюють; про різні конструктори документів, які можуть довести до того (я сподіваюся), що колись скасують посаду помічника, який просто виконує технічну роботу.

Окрім того, поряд з цим legal tech почали розвиватися нові галузі юриспруденції, куди потрібні нові спеціалісти, яких зараз на ринку не вистачає, а ті, що є, вже давно зайняті, їх переманити доволі складно.

За таких умов ринку надалі будуть потрібні юристи «скіловіші», ніж ми з вами. Потрібні працівники, які зможуть працювати на перетині технологій та права, які поєднуватимуть у собі юридичного інженера (legal engineer), керівника (project coordinator), спеціаліста в галузі інформації та права інтелектуальної власності (it lawyer), а також, як ми всі можемо здогадатися, спеціаліста із захисту персональних даних (data protector).

Така ситуація на юрринку починає впливати на все юридичне болото. Найактивніші починають каламутити воду раніше за всіх та проводити різного роду майстер-класи з ІТ-права, читати курси, як стати блокчейн-юристом, оперувати поняттями смарт-контракти, GDPR and more.

Серед трішки запізнілих на цю тематику, хто ще не встиг заробити (тут не лише про гроші) на хвилі хайпу, різноманітні освітні платформи та ВНЗ. Для прикладу, деякі ВНЗ з різних міст України, США, Європи та, пробачте, РФ впровадили у свої навчальні програми курси з ІТ-права, захисту персональних даних, блокчейну, обговорюють правовий статус криптовалют (моєму випуску навіть пропонувалася така тема для магістерської роботи, але її швидко скасували).

Отже, повернімося до проблеми потреби в in-house. Чому, на мою думку, він не потрібен та скоро «вимре» або видозміниться до невпізнаваності. На це є дві прості причини.

По-перше, внутрішній юрист у штаті компанії не потрібен, оскільки 80% роботи можна робити онлайн. В офіс необхідно прибувати лише у виняткових випадках. У разі потреби достатньо залучити зовнішнього консультанта або обслуговуватися на абонентських умовах у якоїсь юрфірми, що подекуди буває вигідніше, ніж працівник у штаті.

По-друге, алгоритми – різні юридичні стартапи значно спрощують роботу та доступ до професії, варто лише навчитися користуватися технологіями. Не потрібно буде, як раніше, щоб потрапити у консервативну юридичну сферу, витрачати купу часу на отримання спеціальних знань та диплому.

Технології певною мірою знецінюють юридичні послуги, чим у майбутньому зменшать додану вартість (рівень заробітної плати) корпоративного юриста.

Роботодавцю, великій компанії, варто зрозуміти, що в недалекому майбутньому простіше буде замінити юриста менеджером, який навчиться користуватися юридичними технологіями та зможе закрити частину шаблонної юридичної роботи (таку як погодження договорів (правки), перевірку контр агентів, подачу звітів тощо). Інші завдання можна віддати на аутсорс.

Замість оптимістичного висновку

Як проголошує одна чудова англійська приказка: «If you can’t beat em, join em». Щоб вижити, юристу у професії потрібно розвиватися та адаптуватися, щохвилини тримати руку на пульсі подій, бути готовим до змін. Нам же не відомо, коли штучний інтелект вирішить, що юристи – це вчорашній день, та захопить світ.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати