19 червня 2017, 11:12

Чи є відмова у наданні документів до перевірки підставою для адмінарешту майна

Костянтин Чарторийський
Костянтин Чарторийський «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Останнім часом набула поширення практика, коли платники податків відмовляють у наданні документів до перевірки, а контролюючий орган у зв’язку з цим складає акт про відмову платника та/або його посадових (службових) осіб від проведення позапланової документальної перевірки, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна такого платника. Проте розглянемо, чи дійсно відмова надати документи може бути підставою для застосування такого запобіжного заходу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК України), у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає у довільній формі акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Такий акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника або його законного представника від підписання акту в ньому робиться відповідний запис.

Тобто податкове законодавство встановлює, що якщо платник податків відмовився надати документи до перевірки, контролюючий орган складає про це відповідний акт.

Разом з тим, згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у строки, визначені у абз. 2 п. 44.7 цієї статті, платник не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки або іншого документів вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, вважається, що на час складання такої звітності ці документи у платника були відсутні.

Відтак можна дійти висновку, що у разі, якщо платник податків не надає контролюючому органу документи, вважається, що під час проведення перевірки вони були відсутні, і про це складається акт.

У той же час, підставами для висновків під час проведення перевірок для посадових осіб контролюючих органів, відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України, є:

 

  • документи, визначені цим Кодексом;
  • податкова інформація;
  • експертні висновки;
  • судові рішення;
  • податкові консультації, інші матеріали, отримані у порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

 

Таким чином, первинні документи, які витребовуються контролюючим органом на підставі запитів, не є єдиним джерелом для висновків, які знаходять відображення у акті перевірки. Крім первинних документів, підставами для таких висновків можуть бути також податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації тощо. При цьому податкове законодавство наділяє контролюючі органи додатковими інструментами отримання інформації, зокрема, такими, як:

 

  • проведення зустрічних звірок відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України;
  • інформація, отримана від платника податків – податкова, фінансова звітність;
  • інформація від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування відповідно до ст. 72 ПК України;
  • інформаційних баз ДФС, а також інформаційних ресурсів ЄДР, ЄДРСР тощо.

 

Підсумовуючи, можна дійти висновків, що:

1) якщо платник податків не надає контролюючому органу документи, вважається, що такі документи були відсутні на час проведення перевірки. У такому разі складається акт відмови у наданні документів;

2) документи не є виключним джерелом інформації для висновків, які викладаються у акті перевірки;

3) ПК України наділяє контролюючі органи рядом інструментів для отримання податкової інформації.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосований, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Тобто за норми податкового законодавства, адміністративний арешт майна може застосовуватися саме у наведених вище випадках. При цьому положеннями ПК України передбачена лише можливість фіксування контролюючим органом відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Таке фіксування здійснюється шляхом складання відповідного акту (п. 81.2 ст. 81 ПК України).

А от документ, який фіксував би відмову платника податків від проведення документальної перевірки, законодавством не визначено. Так, положення ст. 20 ПК України не встановлюють право контролюючого органу складати документи, які фіксували б відмову платника податків від проведення документальної перевірки. Не передбачене таке право і ст. 75–86 ПК України, які визначають основні засади проведення податкових перевірок.

За приписами пп. 21.1.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, контролюючий орган не вправі складати документи у довільній формі, а також документи, які не передбачені законодавством. Вони можуть і повинні складати лише ті документи, які чітко визначені відповідними нормативно-правовими актами. Складання документів, що ними не передбачені, є перевищенням визначених законом повноважень.

Таким чином, норми ПК України не встановлюють тотожності між відмовою платника податків від надання документів та його відмовою від проведення документальної перевірки, і не визначають, що відмова платника податків від надання документів є підставою для застосування арешту.

Такої ж позиції дотримується Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі від 23.10.2014 у справі №808/933/14, яка була підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014.

1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати