Популярні матеріали

07 травня 2018, 11:34

Чи будуть штрафувати?

Мирослава Нечай
Мирослава Нечай «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Верховний Суд нещодавно прийнятими рішеннями фактично остаточно сформував судову практику з питання застосування до платників ПДВ відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у 2015 р.

Нагадаємо, що п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) у 2015 р. встановлювалася відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених ст. 201 ПК України.

Водночас Законом України №643-VIII від 16.07.2015 р., який набрав чинності 29.07.2015 р., ст. 120-1 ПК України була доповнена п. 120-1.3, яким було встановлено, що «порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику».

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є Міністерство фінансів України, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №375.

Однак вищезазначений спеціальний порядок для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 ПК України, так і не був затверджений Міністерством фінансів України. Проте надалі п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України був скасований Законом України №909-VIII від 24.12.2015 р., який набрав чинності 01.01.2016 р.

У зв’язку з вищезазначеним, виникло питання щодо того, чи можна з 2016 р. застосовувати положення п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України до правопорушень, що полягають у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, які відбувалися у період з 29.07.2015 р. до 31.12.2015 р.

Деякі платники податків, посилаючись на положення п. 58 Конституції України, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи), вважали, що склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом зі зміною законодавчих норм (зокрема, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Вищезазначена позиція була також підтримана деякими адміністративними судами, зокрема судами апеляційної інстанції (наприклад, Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.02.2017 р. у справі №876/985 та в ухвалі від 01.12.2016 р. у справі №876/8390/16).

Водночас переважно суди в аналогічних справах відмовляли у задоволенні позовних вимог платників ПДВ, підтримуючи позицію контролюючих органів, які починаючи з 2016 р. застосовують штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з 29.07.2015 р. до 31.12.2015 р. (наприклад, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 р. у справі №818/905/16; постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 р. у справі №876/8734/16; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р. у справі №826/7240/16 тощо).

Своє рішення суди мотивували тим, що Законом України від 24.12.2015 р. №909-VIII, яким скасовано п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, не було введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства та не було збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Таким чином, на думку суддів, вищезазначеним законом фактично було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатися погіршенням становища платника податків. Отже, починаючи з 01.01.2016 р. до платників ПДВ може застосовуватися відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, у тому числі якщо порушення відбулося протягом дії положення п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (тобто з 29.07.2015 р. до 31.12.2015 р.).

Аналогічна позиція також відображається у нещодавно прийнятих рішеннях суду касаційної інстанції, а саме в ухвалі Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі №826/13930/16 та постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі №804/3762/17.

Таким чином, можна дійти висновку, що вищезазначена позиція Верховного Суду буде врахована судами першої та апеляційної інстанції за аналогічними категоріями справ, які станом на сьогодні ще перебувають на стадії розгляду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати