17.01.2017 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення містобудівної діяльності». Метою прийняття зазначеного Закону є приведення у відповідність дозвільно-погоджувальних процедур у будівництві до кращих європейських практик, покращення рейтингу Doing Business щодо якості контролю в будівництві, а також забезпечення ефективності та впорядкування відносин у будівництві, запобігання самочинного будівництва та створення афер, подібних «Еліта-центр».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зазначеним законом вноситься чимало новел та значна кількість змін до низки чинних актів України.
Насамперед, згідно з новоприйнятим законом, в чинному законодавстві України здійснюється заміна звичного для проектно-будівельної сфери поняття «категорії складності об’єктів будівництва» (I, II, III, IV, V категорій) на «класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва» (об’єкти з незначними, середніми та значними наслідками). Однією з причин таких змін було те, що недобросовісні забудовники, з метою отримання права на виконання будівельних робіт, за декларативним принципом занижують категорію складності об’єктів, при цьому свідомо уникаючи перевірок достовірності документів, зазначених у таких деклараціях, що позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю попередити самочинне будівництво, а також призводить до порушення прав місцевих громад та інвесторів будівництва. Водночас недоліком вказаного нововведення є відсутність визначення поняття «класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва», що дає підстави для довільного трактування цього поняття.
Не менш цікавим положенням, яке вводиться новим Законом, є наділення таких дорадчих органів як громадські та архітектурно-містобудівні ради, що створені відповідно до законодавства, повноваженням на своїх засіданнях розглядати питання у сфері містобудування, віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.
Як відомо, одним з основних повноважень місцевої ради у сфері містобудування є затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій та детальних планів території. На практиці робота ради у зазначених питаннях є малопродуктивною з причин особливостей порядку та умов прийняття рішень останньою. У свою чергу, відсутність зазначеної містобудівної документації забороняє на території відповідної ради, по-перше, передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб; по-друге, зміну цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає відповідній містобудівній документації місцевого рівня.
У зв’язку з цим останнє нововведення щодо наділення повноваженнями дорадчих органів матиме як позитивні наслідки, серед яких, зокрема, є спрощення порядку прийняття містобудівної документації місцевого рівня, так і негативні наслідки, до яких можна віднести ризик корумпованості та адміністративної залежності таких дорадчих органів від суб’єктів, які їх утворюють.
Таким чином, в цілому новоприйнятий закон сприятиме спрощенню та вдосконаленню механізму здійснення містобудівної діяльності в Україні, однак низка його положень потребують доопрацювання, щоб уникнути їх довільного трактування та застосування на практиці.
Нагадаємо, прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення містобудівної діяльності» №4733-1. Законом скасовується визначення категорії складності об'єктів будівництва. Оцінювати об'єкт будуть лише за класами наслідків – незначний, середній та значний.
Змінюється процедура реєстрації декларації на здійснення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єктів з середнім і значним класом наслідків (відповідальності) – на підставі дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату (відповідно), а об'єктів з незначними класами наслідків (відповідальності) – на підставі повідомлення.
У пояснювальній записці зазначається, що необхідність прийняття цього закону спричинена тим, що на практиці все частіше трапляються випадки, коли недобросовісні забудовники з метою отримання права на виконання будівельних робіт за декларативним принципом занижують категорію складності об’єктів з IV до ІІІ категорії, при цьому свідомо уникаючи перевірок достовірності документів, зазначених у таких деклараціях.
Законом визначено вичерпний перелік умов, які надаються як вихідні дані для проектування об'єктів будівництва.
Раніше експерти заявляли, що такий «повідомний» принцип охопить понад 80% всіх будівництв у країні. Очікується, що це гарантуватиме законність будівництва, зменшить кількість будівельних афер, захистить інтереси інвесторів.