16 лютого 2018, 15:25

Будівля промисловості – оподатковуємо чи ні?

Опубліковано в №7 (609)

Анастасія Туз
Анастасія Туз «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю. Податок на майно є податком, щодо якого найчастіше виникають питання, пов’язані з його сплатою. Одним з таких є визначення типу нежитлової нерухомості, адже у разі наявності такого типу нерухомості в одному з пунктів пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України) виключається можливість її оподаткування, оскільки вона не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість, відмінного від земельної ділянки.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Новостворений Верховний Суд також розглянув подібне питання у справі №822/2624/16 від 31.01.2018 р. Фізичній особі-підприємцеві контролюючі органи на підставі пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України надіслали податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Об’єктом оподаткування контролюючі органи вважали комерційну нерухомість (бійню), що належала фізичній особі-підприємцеві на праві приватної власності. Позивач зазначав, що бійня є будівлею промисловості, тому на підставі абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Судами першої та апеляційної інстанцій скасовано спірне податкове повідомлення-рішення та задоволено позов. Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій та дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому підлягає скасуванню з огляду на зазначене.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Визначення «об’єкт нежитлової нерухомості» міститься у пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під яким розуміються будівлі, приміщення, не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Крім того, далі законодавець виділяє типи нежитлової нерухомості, серед яких в абз. «Ґ» пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України будівлі промисловості та склади. Деталізуються положення ПК України відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПК України в інших нормативно-правових актах, у цьому випадку – Державним класифікатором будівель та споруд ДК018-2000, затвердженим та введеним у дію Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 р. №507. ДК018-2000 призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики й усіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК018-2000 є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до зазначеного Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення (наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо)) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).

Суд зауважив, що до будівель промисловості належать об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Таким чином, Верховний Суд з посиланням на норми ПК України та ДК 018-2000 прийняв позитивне рішення для фізичної особи-підприємця.

У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, враховуючи класифікаційні ознаки та функціональне призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Проте з таким твердженням навряд чи можна погодитися. Адже у правовстановлюючих документах не завжди можна знайти відомості про клас будівлі. Як зазначається у листі ГУ ДФС, у Житомирській області від 13.11.2015 р. №869/6/06-30-17-01-42, з метою забезпечення дотримання вимог ПК України при оподаткуванні податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та правомірного віднесення споруд до відповідного класу будівель, необхідно враховувати всі документи на право власності на нерухоме майно і всю технічну документацію на всі об’єкти та їхні частини, в тому числі документи про введення в експлуатацію будівель (їхніх частин), враховуючи функціональне призначення відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000. Йдеться про декларації та акти, форми яких затверджені постановою КМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13.04.2011 р. №461. Якщо в жодних документах не зазначена відповідна інформація, то для визначення класу будівлі проводиться експертиза.

Таким чином, наявність у власності будівлі промисловості не є підставою для нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки така нерухомість не є об’єктом оподаткування, відповідно до абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати