11 червня 2019, 14:58

Блокування ПН/РК: що та як змінилося?

Опубліковано в №24 (678)

Мирослава Нечай
Мирослава Нечай «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Процедура блокування податкових накладних (далі — ПН) та розрахунків коригування (далі — РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) регулюється постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р. Водночас 24.04.2019 р. Кабмін прийняв нову постанову, яка вносить зміни до зазначеного вище порядку. Такі зміни набрали чинності та почали застосовуватися з 11.05.2019 р. Зміни полягають у наступному:

  • вносяться нові вимоги до ознак, які дозволяють зареєструвати ПН/РК без проведення моніторингу (про них детальніше ми поговоримо нижче);
  • розширюється компетенція комісії ДФС України щодо затвердження рішень комісії регіонального рівня про розблокування або відмову у відновленні реєстрації ПН/РК (якщо до набуття чинності зазначеними змінами такого затвердження потребували лише рішення щодо платників, у яких обсяг постачання в поточному місяці становив більше ніж 30 млн грн, то тепер затвердження також потребуватимуть рішення комісій регіонального рівня, прийняті щодо заблокованих ПН/РК, складених ризиковими платниками ПДВ);
  • змінюються форми деяких документів та додаються нові: скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН; рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації; рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ;
  • вносяться незначні уточнення до процедури блокування ПН/РК.

Водночас найбільш значущими є зміни до ознак, які дозволяють на початковому етапі перевірки «відсіяти» від моніторингу та можливого блокування ПН/РК, у яких відсутні ризики (на думку держави), що вони складені для оптимізації ПДВ. Нововведення торкнулися лише другої та третьої ознак, а перша не змінилася.

Ознака друга

Не блокуватимуться ПН у платників, у яких одночасно виконуються такі вимоги:

  • сума сплаченого за попередній місяць ПДВ (окрім ПДВ, сплаченого при імпорті) становить більше ніж 20 тис. грн (новий критерій);
  • обсяг постачання в поточному місяці має становити менше ніж 500 тис. грн за умови (до того ж з одним і тим самим отримувачем товарів/послуг такий обсяг не може перевищувати 50 тис. грн) (старий критерій);
  • керівник — посадова особа платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у 3‑х (включно) платників податку (старий критерій).

Тобто можна зробити висновок, що Кабмін мав на меті виключити з подальшої перевірки (моніторингу) ПН/РК, складених платниками ПДВ, у яких, з одного боку, обсяг операцій є невеликим, оскільки в одній з вимог до другої ознаки ведеться мова про те, що обсяг постачання в поточному місяці має становити менше ніж 500 тис. грн. Однак, з іншого боку, у таких платників фактично відсутній «накопичений» податковий кредит, який потім можна «продати» (зокрема, саме для боротьби з цим явищем запроваджувалася процедура блокування ПН). Очевидно, саме тому були внесені додаткові критерії до другої ознаки та додано вимогу про сплату в попередньому місяці ПДВ на суму більше ніж 20 тис. грн.

Ознака третя

Раніше вона стосувалася платників податків, у яких фактично податкове навантаження становило більше ніж 0,05 та водночас сума ПДВ за ПН у поточному місяці була у 1,4 раза менша за найбільшу місячну суму ПДВ за ПН/РК, зареєстрованих за останні 12 місяців, що передували такому поточному місяцю. Очевидно, автори постанови №117 мали на меті не пропустити до реєстрації без перевірки (моніторингу) ПН, які складаються за нетиповими за своїми обсягами операціями для такого платника.

Однак зазначену вище третю ознаку Кабмін доповнив новою додатковою вимогою, яка полягає в тому, що загальна сума податку ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому було складено подану на реєстрацію ПН, має становити більше ніж 400 тис. грн. Тобто, як і в змінах до другої ознаки, охарактеризованої вище, автори мали на меті виключити випадки, коли без перевірки на предмет ризиковості (тобто без моніторингу) в ЄРПН реєструються ПН/РК тих компаній, які мають «накопичений» податковий кредит, який теоретично може бути «проданий» за фіктивними операціями.

Варто зауважити, що відсутність будь-якої із зазначених вище ознак не призводить до автоматичного блокування ПН, а лише є підставою для подальшої перевірки системою наявності у платника та/або операції ознак ризиковості, наявності/відсутності позитивної податкової історії. Проте все ж таки можна припустити, що кількість заблокованих ПН/РК з 11.05.2019 р. збільшиться, оскільки збільшиться кількість ПН/РК, які підлягатимуть моніторингу.

Таким чином, можна зробити висновок, що запропоновані Кабміном зміни до процедури СМКОР, хоча не є глобальними, однак матимуть свій вплив на платників ПДВ. Водночас, враховуючи нещодавню судову практику, за якою суди взагалі визнають незаконними критерії зупинення реєстрації ПН/РК, можна спрогнозувати, що зазначені зміни не є останніми.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати