17 травня 2018 року Парламент прийняв за основу в першому читанні законопроект №6027-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Не зважаючи на основну мету законопроекту, якою зокрема є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів, проголосувати за нього вдалося лише з 4 (четвертої) спроби.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як зазначають його автори, законопроектом передбачається внесення змін щодо:
- зменшення фінансового навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;
- усунення схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
- спрощення процесу та зменшення витрат боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
- урегулювання прогалин щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
- узгодження норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.
Серед запропонованих змін слід відмітити наступні, які в певній мірі дійсно можуть сприяти захисту прав та інтересів банківських установ та фактично є результатом довготривалого процесу захисту кредиторами своїх прав в спорах з недобросовісними позичальниками :
- вилучення вимоги про нотаріальне посвідчення договору застави, предметом якого є транспортні засоби;
- збереження відповідальності солідарних боржників у випадку ліквідації основного боржника-юридичної особи, смерті солідарного боржника-фізичної особи;
- встановлення солідарного обов’язку між декількома поручителями, які за одним чи за декількома договорами поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того ж самого зобов’язання;
- збереження поруки у разі зміни забезпеченого зобов’язання, на умовах, що існували до зазначених змін;
- збереження поруки (застави/іпотеки) в межах строків загальної позовної давності, а також після ліквідації боржника, якщо кредитор звернувся з вимогою до суду до моменту припинення основного боржника;
- збереження іпотеки у разі здійснення іпотекодавцем дій, пов’язаних з реконструкцією предмету іпотеки або проведення щодо нього самочинного будівництва;
- встановлення обмеження в перереєстрації транспортних засобів у разі наявності будь-яких обтяжень вказаних транспортних засобів, без отримання згоди осіб в інтересах яких встановлено обтяження;
- можливість реєстрації права власності на іпотеку за іпотекодержателем на підставі іпотечного застереження, або договору про задоволення вимог іпотекодержателя у разі наявності в державному реєстрі інших речових прав на іпотечне майно.
Звертає на себе увагу останнє положення, яке є досить прогресивною зміною в захисті першочергових прав кредитора/іпотекодержателя на задоволення його вимог за рахунок іпотечного майна, зокрема в тих випадках, коли на вказане майно накладено арешт чи інші обмеження, які перешкоджають такому задоволенню. Однак в той же час, запропоновані зміни не в повній враховують характер обтяжень, які могли б бути перешкодою в зазначеній реєстрації, що в свою чергу може створювати неоднозначні випадки зміни власника майна, яке наприклад є об’єктом злочину.