Популярні матеріали

19 квітня 2017, 17:25

Що дасть бізнесу запровадження корпоративних договорів

23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (далі – Закон про корпоративні договори). Він привносить довгоочікуваний інструмент управління – договір про реалізацію прав учасників (для товариств з обмеженою відповідальністю) та договір між акціонерами (для акціонерних товариств), що є аналогом загальновживаного у розвинених юрисдикціях shareholders’ agreement.

В Україні корпоративні договори мають непросту історію. Спочатку вони укладалися сторонами на власний страх і ризик. Так, справа «Теленор проти Сторм», один з найвідоміших корпоративних конфліктів в історії України, що тривала з 2004 до 2011 р. і завдала сторонам значних фінансових та репутаційних збитків. Ускладнювали укладення корпоративних договорів в Україні два основних моменти: вузьке тлумачення права судами та застосування іноземного права.

Судова практика, що склалася протягом 2007–2008 рр., обмежувала застосування корпоративних договорів виключно випадками, що були передбачені законом. Окремо було зазначено, що корпоративний договір не можна укласти за іноземним правом, оскільки такі відносини мають регулюватися законодавством за місцем реєстрації компанії. У той же час, питання походження сторін корпоративного договору судом не розглядалося. Відповідно до позиції ВСУ, сторони корпоративного договору не могли визначити іноземний арбітраж, який розглянув би спір за таким договором. Тобто склалася практика, коли арбітражне застереження у корпоративному договорі визнавалося українським судом недійсним і не могло бути виконане як таке, що порушує публічний порядок. Отже, застосування корпоративних договорів за українським правом було фактично зведено нанівець.

Суттю корпоративного договору є встановлення правил між учасниками/акціонерами та зменшення ризиків при об’єднанні капіталів. При цьому обмеження щодо розміру та походження таких капіталів відсутні, що дозволяє залучати міноритарних учасників/акціонерів та навіть позики/кредити. З іншого боку, корпоративні договори дозволяють встановити відповідальність за порушення таких правил, що за ефективної судової системи дозволяє уникнути більшості корпоративних конфліктів.

Корпоративні договори надають більшої гнучкості, варіативності відносинам між акціонерами, тоді як законодавство покликане створювати інструменти, які можуть бути використані для структурування індивідуальних відносин між учасниками/акціонерами. Виключно учасники/акціонери відповідальні за чітке та детальне встановлення правил «на березі, перед тим, як сісти в човен».

Відповідно до Закону про корпоративні договори, у таких договорах учасники/акціонери зможуть встановити особливості здійснення ними управління товариством, серед іншого:

1) домовитись про голосування на загальних зборах певних чином, наприклад, щодо призначення осіб до складу органів управління або затвердження значних правочинів;

2) заздалегідь узгодити правила виходу зі спільного бізнесу, передбачивши порядок відчуження часток (акцій), зафіксувавши їх ціну (номінальну, ринкову або з дисконтом) чи встановивши особливі умови, за яких в учасника/акціонера з’явиться таке право виходу, передбачити правила виходу у спірних ситуаціях, коли співіснування стає неможливим, а звернення до суду є небажаним (dead locks);

3) убезпечити себе від ворожих поглинань, передбачивши особливий порядок реалізації переважного права або його відсутність;

4) встановити положення про право спільного продажу (tag along, drag along);

5) встановити положення на захист міноритарних власників (якими можуть виступати, наприклад, співробітники з метою мотивації);

6) встановити обмеження на можливість обтяження часток/акцій, що дозволить, нарешті, застосовувати заставу корпоративних прав.

Положення такого корпоративного договору є конфіденційними та не підлягають розкриттю, однак його сторони повинні повідомити товариство про сам факт його укладення. Оскільки корпоративний договір є обов’язковим лише для його сторін, порушення його положень не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів управління товариства.

При цьому Закон про корпоративні договори надає сторонам ефективні засоби виконання цих договорів. Так, сторони мають право передбачити різноманітні способи забезпечення виконання зобов’язань та заходи цивільно-правової відповідальності, що підлягають судовому захисту – наприклад, відшкодування збитків, стягнення неустойки, виплата компенсації тощо.

Іншою новелою, запропонованою Законом про корпоративні договори, є безвідклична довіреність, яка протягом строку її дії може бути скасована лише за згодою уповноваженої особи або за спеціальних умов, що передбачені такою довіреністю. Цей інструмент знайде широке використання у ситуаціях, коли необхідно забезпечити виконання зобов’язань – наприклад, покупець частки у ТОВ, отримавши безвідкличну довіреність від продавця на виконання реєстраційних дій, знаходитиметься у значно комфортнішому становищі.

Крім того, Закон про корпоративні договори передбачає, що учасники/акціонери можуть укладати корпоративні договори з третіми особами. Це положення надає нові інструменти кредиторам, коли необхідно у максимально короткий час звернути стягнення на предмет забезпечення. Такі ситуації тривалий час були ускладнені тим, що кредитор повинен отримати попередню згоду всіх існуючих учасників/акціонерів на отримання у власність частки/акцій у разі звернення стягнення. Наразі така згода може бути передбачена корпоративним договором з кредитором, що надає йому певні гарантії на випадок звернення стягнення шляхом придбання частки/акцій у власність. У випадку, якщо кредитор прийме рішення звертати стягнення шляхом продажу частки/акцій третім особам, на допомогу може прийти безвідклична довіреність, видана учасниками/акціонерами, яка дозволяє у разі порушення основного зобов'язання та прийняття рішення про звернення стягнення на корпоративні права голосувати на загальних зборах учасників/акціонерів.

Звісно, ми не очікуємо, що у українського бізнесу раптово виникне довіра до корпоративних договорів із застосуванням українського права, однак ухвалення Закону про корпоративні договори є значним кроком уперед у рамках масштабної реформи, основними результатами якої мають стати надання українському бізнесу інструментарію для гнучкого та ефективного корпоративного управління без зайвих витрат на підтримання складних іноземних структур.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати